Самбірська Богородиця

19 жовтня 2008 року Божого парафіяни церкви св. Миколая Чудотворця чинно зустріли копію ікони Чудотворної Самбірської Богородиці. Продовж трьох недільних Богослужінь християни у смиренні та молитві складали свої прохання до її Святого Лику. Саме зображення говорить нам, що Богородиця готова слухати нас, її вуха відкриті для нас, її погляд звернутий на нас. Ми її діти і Вона захистить і вбереже нас від усього злого.

Пресвята Діво Маріє,

Твій син доручив Тобі всіх нас людей.

Ми ж діти Твої - благослови нас і дай нам усе те,

чого нам до спасіння потрібно.

Благослови нашу Батьківщину,

увесь український нарід, всі наші родини.

Стережи нас перед усіма небезпеками і гріхами,

які могли б зводити нас на бездоріжжя невірства.

Дай нам Тебе як Матір любити

і бути вірними до смерті Христовій вірі

та Його святій Церкві.

Амінь.

В монографії "Самбірська Богородиця" (Нью-Йорк, 1970 р.) його син доктор Юліян Рабій пише: "В 1884 р. о. Франц Рабій віднайшов на стриху над захристією стару книжку з пожовклими сторінками формату письмового аркуша, з обкладинками, оправленими в телячу шкуру, де вписано чорнилом українською, а деякі польською мовами, в формі коротких записок хронікальних, чудесні оздоровлення прочан і ласки, що їх діставали вони від Богоматері за посередництвом Чудотворної ікони. В цій книжці була також єпископська грамота, списана чорнилом, гарним письмом, етимологією, українською мовою на твердому папері формату твердого аркуша. Це була оригінальна грамота єпископа Єроніма Устрицького з оригінальним підписом і печаткою, з датою 3 грудня 1727 року в монастирі св. Спаса, із заподанням чотирьох чудесних оздоровлень і вичисленням та описом надприродних явищ плачу Богородиці. Від 1884 року цю грамоту і хроніку переховувано в канцелярії парохіяльного уряду. Відпис цієї грамоти переслано Апостольській столиці і єпископському Ординаторіятові в Перемишлі в 1927 р. перед коронацією ікони" На підставі віднайдених документів о. Ф. Рабій опублікував у 1885 р. брошуру "Коротка історія чудотворної ікони Пречистої Діви Марії в парохіяльній церкві Самбірській".

В цих дослідженнях о. Рабій наводить переказ-легенду про те, що ікону намалював на дошці з кипарисового дерева Св. Євангелист Лука, а в Самбір її привезли зі Сходу два грецьких купці й залишили у паламаря, бо побачили, що тут "образ яснів мов зоря" і вони боялися брати його в дорогу. Він встановив, що старинний образ залишив незнайомий подорожній купець в домі Йоана Стамовича, колишнього грецького купця, котрий поселився в Самборі. У 1705 році від пошесті холери померла вся родина Стамовичів, залишилась лише сестра дружини Йоана, Олена Добрянська і все майно по родині Стамовичів, разом з образом Самбірської Богородиці, перейшло у її власність. Після того, як на образі появилися криваві сльози, Олена Добрянська передала її 15 вересня 1727 р. до старої Самбірської церкви Рождества Пречистої Діви Марії, від цієї дати почалася писана історія Чудотворної ікони.

Фото: Ігора Андрійовича Савицького