Ікони церкви

Зарваницька Богородиця

НЕПЕРЕМОЖНІЙ  ВЛАДАРЦІ


У славній  Зарваниці  співаємо  подячну  й благальну  пісню

В Церкві  Святого  Миколая  Чудотворця  на Аскольдовій  могилі перед  її копією-образом, що  прославився  в цьому  найдавнішому  місці  молитви  Руси-України.


В 1995 році  Св. Образ  Зарваницької  Богородиці  подарував  для парафії Священик отець Мирослав  із  села Вишнівчика. Передісторією було те, що наші діти  парафії  мали  організований  в селі Вишнівчику, в кількості  30 чоловік  із вихователями, із керівником Михайлом  Тарнаєм  були гостинно прийняті  отцем  Мирославом. На другий рік  він дарує цей образ Матері Божої  Зарваницької, яка стає нашим  запрестольним  образом.

Наша парафія переживає  бурхливі  священні події, а саме:  листопад  1997 року, розпочинається  реставрація  та  відновлення  Аскольдової могили, за кошти парафії та мерії Києва,    які виділив  мер Олександр Омельченко. 

Внутрішній  чоловік  має небесне житло. (2 коринфян.   4:16.   5:1,2).

22 травня  1998 року  оновлений Храм був відкритий народним депутатом Славою Стецько   і освячений  Владикою Любомиром Гусаром  у спів служінні Василем Медвідем.

Зарваницька  Богородиця   знову стала запрестольною іконою.

13 листопада  1998 року  ранішні  парафіяни, що прийшли молитись, побачили, що Храм Св. Миколая підпалений. І коли  отець Ігор Онишкевич  відкрив  двері Храму  Св. Миколая, трапилося  чудо небесне:  у серці  молодого  просвітленого  діяча духовної культури зринули  святі слова віщого  пророцтва  пророка Ієремії. 42. «Бо так говорить Господь:  як  Я навів на народ цей усе це велике зло, так наведу на них усе благо, яке Я вирік на них. 43. І будуть купувати поля у землі цій». (Єремія. Глава 32:42, 43. Біблія).

«І наречуть ім'я  Йому: Господь  виправдання  наше. Бо так говорить Господь: не припиниться  у Давида муж, який сидить на престолі дому Ізраїлевого». Єремія. Глава 33.16-17.

Фото: Ігора Андрійовича Савицького


АКАФІСТ

ЗАРВАНИЦЬКІЙ  БОГОРОДИЦІ

ІКОС  1

«Ангелами оточена, з'явилася  Пречистая Мати ченцеві побожному,

Що чудом з татарських рук вирятувавсь, як Київ святий зруйнували.

Благав він про захист Все діву, і  в сні  Пресвятая йому  омофор подала.

І зарвав  він рукою край ризи, і спасся;

Прокинувшись, знайшов він ікону предивну Владичиці світу.

Віщеє це місце  нарік Зарваницею, там поселився, молитву творив, славив Бога, і всіх нас навчив до Богородиці кликати:

Радуйся, Богородице Діво  Пречистая,

Радуйся, Божого люду святая  заступнице,

Радуйся, царице землі Української...» (...)

Згадує настоятель отець Ігор Онишкевич:

«Весь  Храм  був закопчений  і продимлений. Коли я увійшов  до святилища, то побачив, що немає Царського трону. Вигоріло вікно  і на землі  лежить Свята ікона Зарваницька, яка впала зі стіни. Я  обома руками підніс св. ікону Зарваницьку, відкрив Царські врата  і вийшов  з обгорілою іконою до людей. Заплакані парафіяни молилися, промовляли: «Господи, помилуй нас!» І співали духовні молитви.

Цього часу зайшли до Св. Храму  пожежники, правоохоронці, почали опитувати людей-очевидців про подію, яка сталася. Але пожежники ніяк не могли зрозуміти, чому  не згоріли Престол та св. Ікона Богородиці Зарваницької. Вони не мали святої віри в те, що св. Богородиця погасила  вогонь. Я намагався  пояснити їм, що за вікном  стояв великий дерев'яний стілець, який називають Царським Троном, і що Трону немає, згорів, що св. Ікона Зарваницька впала на це полум'я; що ікона св. Матері Зарваницької  звуглена. Однак  промаслена дошка ікони не згоріла.

Тоді  пожежники  пояснювали, що не було протягу, тоді  вогонь не поширився  занадто широко. А ми всі віримо: вогонь  погасила Пресвята Богородиця Зарваницька. Таке чудо  свята  ікона вчинила для греко-католицької парафії».


«ПОВЕДУ В  ДОЛИНУ  ЙОСАФАТОВУ»

«Свята Книга Біблія провіщає.

Пророк Йоіль. Глава  2. Вірші 28, 29, 31, 32.

Глава  3. Вірші  1- 6.


«І буде після того, виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і  юнаки ваші будуть бачити видіння. І також на рабів і на рабинь у ті дні виллю  від Духа Мого. І покажу знамення на небі і на землі:

кров і вогонь  і  стовпи диму.  Сонце перетвориться на темряву і місяць -

на кров, перш ніж настане день Господній,  великий і страшний.

І буде: всякий, хто прикличе ім'я Господнє, спасеться; бо на горі Сіоні й у Єрусалимі буде спасіння,як сказав Господь, і в інших, яких прикличе Господь. Бо ось, у ті дні й у той самий час, коли Я поверну полон Іуди і Єрусалима, Я зберу всі народи, і приведу їх у долину Іосафата,

і там учиню над ними суд за народ Мій і за спадщину Мою, Ізраїля, який вони розсіяли  між народами, і землю мою розділили. І щодо народу Мого вони кидали жереб,  і віддавали отрока за блудницю, і продавали отроковицю за вино, і пили. І що ви Мені, Тире і Сидоне і всі округи филистимські? Чи хочете воздати Мені помсту?  Чи хочете воздати Мені? Легко і скоро Я поверну помсту вашу на голови ваші, тому що ви взяли срібло Моє і золото Моє, і найкращі коштовності Мої внесли у капища ваші, і синів Іуди і синів Єрусалима продавали синам еллінів, щоб віддалити їх від меж їхніх. Ось, Я підніму їх з того місця, куди ви продали їх,  і поверну винагороду вашу на голову вашу.

І віддам синів ваших і дочок ваших у руки синів Іуди,  і вони продадуть їх савеям, народу віддаленому; так Господь сказав.

Біблія. Св. Книга  Йоіля. 3. 1-6. Біблія.



ІСАІЯ. ГЛАВА  10.

ДЕРЕВ  ЗАЛИШИЛОСЯ МАЛО.


У місті молитви - у Святому Храмі Св. Миколая Чудотворця  таке чудо трапилося вперше.

Я попросив нашого Церковного художника Миколу  відновити  святий Образ Богоматері Божої  Зарваницької. Художник Микола  відновив  св. образ Богоматері.

Залишаючи  її св. ризи темними, а лик написав  не Лик Зарваницької Богоматері, а свій  видуманий, вигаданий. Сам художник Микола  говорив, що мав  великі труднощі, випробування, коли змінював  Св. Лик Богоматері, говорив: що це також  нова  ікона св. Богородиці  Аскольдової  прославилася Святою Не тілесною Силою.


Та важко було щось змінити. Треба було приймати цей новий образ на св. іконі, який  сотворив земний  обдарований художник Микола. І освятили  ми  цей  образ, і поставили у лівій частині Храму св. Миколая Чудотворця.

І зробили хороший ківот. Молимося  про святе небесне заступництво  Богоматері Зарваницької, копію якої вчинив  живописець  в останні «біблейські тяжкі дні».


(2 Тимофію. 3).


Але моє серце  настоятеля  Св. Храму Миколая Чудотворця  тривожне.

Я чую Голос Св. Богородиці Зарваницької, вона  пробуджує мій сон. І трапилося чудо: до нас прибуває художник з Дрогобича Юрій  і говорить, що буцімто Голос Божий  покликав  його  до Храму Св. Чудотворця, що  Юрій  з Дрогобича відновив  Святий Лик  Ікони  Зарваницької.

За одну Богонатхненну ніч  художник Юрій  втілив задумане, змалював лик Зарваницької Богоматері. Каже, Ангел Небесний  водив  його  рукою  біля ікони.

Коли зранку прийшли парафіяни, вони зраділи, коли побачили Св. Лик  Ікони Зарваницької.

23 червня  2001 року  Святіший Отець Іван Павло  ІІ  розпочинає свою Святу Апостольську подорож в Україну  з  молитви перед Чудотворним Образом Зарваницької  Богоматері, яка була  привезена  із  Зарваниці  в  Київ.

І цілий тиждень ікона  була доступна для  поклоніння і молитви Божого люду  і чекала, дочекалася  зустрічі  із Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ, який молився за Україну біля Богоматері Зарваницької  на Аскольдовій могилі.

З того часу чимало  віруючих християн  одужали, одержали  чудо зцілення  біля Зарваницької Богоматері, яка  врятувала Святий  Храм  Св. Миколая  від  пожежі.

Золоті численні дарунки, які  приносять вдячні  християни, - прикрашають святу  ікону Богоматері Зарваницької.

Раба Божа Наталя  пожертвувала  кольє із золота, браслети та обруч  із золота.

Дівчата, що знайшли для себе добру пару  і вимолили  щасливий шлюб, подарували золоті обручки. Василем подарована  золота печатка - Святій  Зарваницькій  Богоматері за  її  допомогу.

Золотий Хрест  і медальйон  Св. Миколая  подарував  Костянтин  - в дарунок за вислухані молитви, за  новонароджену онуку, з молитвою  за здоров'я.

А  ось Марія  та Василь   пожертвували  золоту вервицю  Св. Зарваницькій  Богородиці, як знак  подяки Богородиці  за добре здоров'я. І  так   багато подарунків свідчать  про Богозаступництво  Богоматері, миряни моляться  на Аскольдовій могилі  про мир   у всьому світі. З часом  із прикрас виготували золоту корону  для Небесної Цариці.


«Івана», 5:24-29 сповіщає  про воскресіння  віруючих-доброчинців.

Позолотили    тло ікони Зарваницької Богородиці,  але святі ризи Богородиці залишаються  темними, нагадуючи про цю  пожежу, про наші  страждання цілого народу - навіть  і сьогоднішнього  дня. Кожної середи  о 19 годині  правиться  тут Акафіст святій Богоматері  Зарваницькій за здоров'я  парафіян  і священик окроплює  зарваницькою  водою  всіх  молільників. Парафіяни  поширили  спілкування  із Чудотворним місцем  Зарваниці. Навесні  2004 року  заклали Хресну св. дорогу  Заздрість - Зарваниця.  За Благословенням владики Василя Медвіда, з пожертвами  парафіян  з Храму Св. Миколая  на Аскольдовій могилі, з Вишгорода, Ірпеня  була споруджена Хресна дорога  на славу Господа  і спасіння України.  

Пожертвування часто складають парафіяни Ореста Цибрівська, журналіст Іван Рибалко, Богдан  і Світлана  Тернопільські, священик отець Ігор Онишкевич.

7 вересня - день  пам'яті  спочинку  патріарха Йосипа Сліпого. Численні паломники йдуть цією молитвою  в св. молитві  за родину, за Україну, за дітей Божих.

Ось така  коротка історія  Богоматері  Зарваницької, яка повернулася  на Печерськ в якості копії. Прошу наших  парафіян  додати про цю подію, що прославляється  на Аскольдовій могилі, у Храмі Святого Миколая Чудотворця.

О.ІГОР ОНИШКЕВИЧ,

настоятель Храму Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі.



ВАСИЛЬ  ЩУРАТ

ЗАРВАНИЦЯ


«З татарських  рук приймав  смерть  Київ.

Чого живцем вогонь не виїв,

Ішло  під меч, ішло в неволю,

Втік лиш один чернець на волю.


Степом, яром, вздовж рік, лісами,

Як заєць, витравлений псами,

Біг, не  спиняючись  на хвилю,

Аж  став  на галицькім  Поділлю.


...Заплакав же чернець  в знесиллі:

«О Ти, що в най прикрішій  хвилі

Ведеш  усіх  до Свого Сина,

Моя  Провіднице Єдина,


Вкажи  мету моїм дорогам,

Моїм  стражданням  і тривогам...»

Впав на коліна, серце  томить,

А сон  підходить, силу  ломить;

Заснув  сердешний  на мураві

І бачить  в сні, немов  на яві:

Над ним Пречиста, коло неї

Два  Ангели, в руках  лілеї.

Він руку  простягає вгору,

Вона  край  свого омофору

Йому дає, дає  й підносить,

Аж ось і небо  землю  росить.

 

Ікони церкви
comments powered by Disqus

Катехизм

Молитва до народженого Спасителя

Милосердний Ісусе, зглянувшись на наші безконечні благання й болісні заклики з Долини горя і сліз, щоби нас врятувати від погибелі вічної, Ти явився нам у Вифлеємі. Всеблагий Ісусу, полюбивши праведників, а над грішниками змилосердившись, усіх прагнеш спасти, обіцяючи нам у майбутньому житті вічне щастя. Спрямуй же, Господи мої вчинки до Твоїх заповідей: душу мою освяти, тіло моє очисти, а помисли мої вдоскональ. Оточи мене Твоїми святими ангелами, щоби під їх покровительством я виконував Твою святу волю, бо Ти – Слово Отця і благословенний з віків у віки. Амінь

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут