Перше Аскольдове Хрещення Русі
06.07.2009
"Повість времінних літ" розповідає, як київські князі Оскольд і Дір, скориставшись з відсутності в Костянтинополі візантійського імператора Михаїла ІІІ (850 - 867 рр.), підступили з флотом в 200 кораблів до столиці "світової імперії" і поруйнували її околиці, хоча самого міста так і не здобули. Завдяки чуду Влахернської ікони Богородиці, шати якої патріярх Фотій після молебню опустив у море, знялася буря і знищила "безбожних Руси кораблі" (2. Аналогічне свідчення про похід Оскольда ми знаходимо і в болгарському рукописі Хронографу Георгія Амартола, копія якого, що дійшла до нас, була зроблена не на Руси, а в сербському афонському монастирі Хіландарі.
ДокладнішеВід кого хрестився перший володар Русі – від Константинополя чи від Риму?
31.12.2008
Саме з християнським іменем князя Аскольда пов'язана одна з найбільших загадок християнства на Русі. Річ в тім, що згідно з церковною традицією ім'я при хрещенні надавалося на честь хрещеного батька. А хрещеним батьком князя Аскольда мусила бути, поза сумнівом, високопоставлена духовна або царствена особа: мова ж бо йшла про престиж держави.
ДокладнішеКиївські князі Кий і Аскольд
12.10.2008
АСКОЛЬД. Не менш загадковою особистістю, ніж князь Кий, є інший легендарний діяч Київської держави ІХ століття - Аскольд. 860 року сталася подія, що потрясла середньовічний світ. То був похід Русі під проводом князя Аскольда на столицю Візантійської імперії Константинополь. Нестор записав у своєму творі: "Коли почав царювати Михаїл (імператор Візантії з 842 р.), стала так прозиватися Руська земля. Дізнались ми про це тому, що за цього царя приходила Русь (війною) на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому (візантійському). Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо"9. На думку літописця, експедиція Аскольда на Царгород ознаменувала початок давньоруської історії, стала ключовою подією в житті Київської держави, одним із засновників якої і був, певно, цей князь.
Докладніше
Запровадження християнства в Київській Русі X століття
В цій роботі за мету поставлено не перегляд історії, як такої, а розгляд подій, певних чинників і впливів на запроваджене християнство в Київській Русі, як офіційно прийнято вважати при хрещені князем Володимиром, народу своєї держави (зокрема - киян в річці). А також, якого дійсного стану і вигляду набула церква Київської держави після такої знаменної події. Чому вже тоді проповідування Божого Слова не було зустріто, як того хотілося б, а в багатьох випадках навіть спричинявся досить сильний опір і нерозуміння, а життя християн керувалось не лише Божим Словом, але і набуло (не тільки зовнішньо) вигляду явно забороненого Самим Богом. Ставлення, яке не просто якось відвертало люд від Спасаючого Слова, а й прямим чином закривало Його Живе, Благодатне вчення від християн.
ДокладнішеІсторична довідка
Ніконівський літопис подає ім'я князя у формі Осколд («О князи Рустем Осколде»). За версією Бориса Рибакова це ім'я може походити від старовинної племенної самоназви подніпровських мешканців: сколоти.
ДокладнішеЗагадка християнського імені князя Аскольда
Днями газета "День" оприлюднила рефлексії Леся Качковського про те, від кого прийняв хрещення перший володар Русі — від Константинополя чи від Риму?
Les Kachkovsky looks into whether the Kiev Rus Prince, Volodymyr the Great accepted Christianity from Constantinople or Rome
Т.Г.ШЕВЧЕНКО. «АСКОЛЬДОВА МОГИЛА В КИЄВІ» 1846 р.
Докладніше
.200.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.



