Трагедія під Крутами – нагадування сьогоднішнім українським політикам
01.02.2007
В понеділок біля меморіалу зібралося багато патріотів. Ліс прапорів затуляв небо. Недалеко стояв автомобіль-радіотранслятор, з якого звучав урочистий марш (!) Складалося враження, що перебуваєш не на мітингу-реквіємі в пам'ять борців за незалежність України, а на якомусь святкуванні. На святкуванні? На святкуванні трагічної поразки! Веселий урочистий марш підбадьорював присутніх. Але, мабуть, мало хто задумувався, де він знаходиться. Та найганебнішим було те, що біля пам'ятного знака лунала пісня в стилі рок(!) (правда, пісня була про 300 загиблих під Крутами). Святе місце для кожного українця було зневажене організаторами акції вшанування пам'яті молодих патріотів. Що це? Музика на кістках? Чому ж не лунав, наприклад „Реквієм" Моцарта? Сумно! Соромно! Страшно!
ДокладнішеКрути — героїчна поразка
29.01.2007
25 січня 1918 року на засіданні Малої Ради Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував повну незалежність Української Народної Республіки. Але складне військово-політичне становище не дозволило зреалізувати положення IV Універсалу. Уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти УНР. У січні 1918 р. до Києва рвалися три більшовицькі армійські групи під командуванням Михайла Муравйова, які вже захопили Харків і Полтаву.
ДокладнішеНа Аскольдовій могилі поховали їх – тридцять мучнів українців, cлавних, молодих...
06.10.2006
Нарешті ми перуступили ту межу стереотипів боязні! Хто є рушійною силою суспільства, хто хоче все і відразу? Правильно, молодь! Тоді крутяни виступили на бій з переважаючою армією більшовиків, в 1991 студенти підняли „революцію на граніті" і домоглися свого з нами почали рахуватися, їх навіть трохи почали боятися. В 2001 молодь знову не стерпіла зневаги і вийшла на акції „Україна без Кучми!", тоді вона стала пліч о пліч проти загонів внутрішніх військ та влади.
ДокладнішеБитва під Крутами
27.09.2006
Битва під Кру́тами - битва 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій битва вирішального значення не мала, - та у свідомості багатьох особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці битви встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини битви монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.
Докладніше«І справжні, не фальшиві фарби»? Крути: спроба історичної інтерпретації
04.02.2006
У новітній Україні стало вже звичним наприкінці січня кожного року привертати громадську увагу до епізоду, що трапився в розпал революційного зламу, - бою під Крутами. Здавалося б, майже за дев'ять десятиліть можна достеменно відтворити картину того, що справді сталося, і, врешті, дати неупереджену виважену кваліфікацію як власне самому епізодові, так і набагато ширшій проблемі, яку він (цей епізод) напрочуд рельєфно висвітлює.
ДокладнішеА ЧИ ЗАКІНЧИВСЯ БІЙ ПІД КРУТАМИ?
31.01.2006
Вихованці Першої київської військової школи імені гетьмана Богдана Хмельницького, юнаки куреня Січових Стрільців (студенти університету Святого Володимира), учні старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії та рота гайдамаків намагалися стати на заваді більшовицького наступу на чолі з Михайлом Муравйовим, який просувався до Києва. Та невеличка станція Крути забрала життя майже трьохсот українських юнаків.
Докладніше.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
