Герої Крут

На Аскольдовій могилі поховали їх – тридцять мучнів українців, cлавних, молодих...

06.10.2006

На Аскольдовій могилі поховали їх - тридцять мучнів українців, cлавних, молодих...

Писав Павло Тичина про героїв українського народу, хлопців-юнаків, які не пошкодували свого життя на захист Батьківщини.

Неоголошена війна радянської Росії проти УНР розпочалась з середини грудня 1917 року. Більшовицькі війська все більше просувалися вглиб країни. Важливим об'єктом була залізниця, що зв'язувала Бахмач з Києвом. Саме вздовж неї і розпочало наступ більшовицьке військо. Для охорони кордонів УНР з півночі на станцію Бахмач прибули дві українські сотні першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького, пізніше до них приєдналися ще дві сотні цієї ж школи, перша сотня новоствореного студентського куреня, сформована з добровольців студентів Українського національного університету Св. Володимира, гімназистів старших класів. Командиром українських військ був - сотник А. Гончаренко. Не наважуючись розпочати бій з великою кількістю більшовиків у Бахмачі сотник наказав відступити до станції Крут. Уже 16 (29) січня 1918 року війська були готові зустрітись з більшовиками. Студентський курінь був поділений на чотири чоти. Десь о дев'ятій годині розпочався бій, що тривав кілька годин. Після того, як до ворога прибуло підкріплення, був відданий наказ відходити до ешелону. Забравши вбитих і поранених юнаки відступили. Але через деякий час стало зрозуміло, що однієї чоти не має. У сумерках вони заблукали, вийшли до станції Крути і таким чином потрапили у пазурі ворога. Надвечір юнаків розстріляли у дворі станції, але перед смертю вони встигли заспівати „ Ще не вмерла Україна". Втрати українців становили близько 250 чол., а ті хто зміг вижити розібрали колію і зуміли на декілька дні втримати наступ.

Тоді вони стали проти ворога зі зброєю в руках та любов'ю до рідної землі в серці.

На Аскольдовій могилі поховали їх - тридцять мучнів українців, cлавних, молодих...

Зараз інші часи, інші методи впливів та інші методи боротьби. Та чи залишилась у нас та молодь, яка не пожаліє себе для України. Яка зможе віддати себе і свою працю Україні? На яких засадах і ідеалах виховується сучасна молодь? Чи виховують батьки своїх дітей на прикладах героїчних чинів та подвигів козаків, січового стрілецтва, тих самих крутян? Чи далі на прикладі совітських генералів та Павлика Морозова і піонерських совдепівських ідеалів - ідеалів страху і знемоги?

Нарешті ми перуступили ту межу стереотипів боязні! Хто є рушійною силою суспільства, хто хоче все і відразу? Правильно, молодь! Тоді крутяни виступили на бій з переважаючою армією більшовиків, в 1991 студенти підняли „революцію на граніті" і домоглися свого з нами почали рахуватися, їх навіть трохи почали боятися. В 2001 молодь знову не стерпіла зневаги і вийшла на акції „Україна без Кучми!", тоді вона стала пліч о пліч проти загонів внутрішніх військ та влади. В 2004 мабуть настав апогей успішного невдоволення та занепокоєння своїм майбутнім і майбутнім своїх дітей, і тоді, молодь змогла мобілізуватися і створити Майдан, підняти „помаранчеву революцію". Ніхто не знав, що буде наступної хвилини, чи підуть внутрішні війська, чи піде техніка, але кожен знав, що він буде стояти до кінця, що він повинен відстояти свою державу, що він не може зрадити своєму народу, так само як і крутяни в 1918-ому. Ми перемогли! І вони перемогли в тій війні. Нехай той бій під Крутами був програний і Київ захопили більшовики. Вони своїм вчинком та волею до кращого життя, дали нам силу до стремління і снагу до перемоги. Ми перемогли, бо в наших жилах тече їхня кров. І ми не можемо зараз зрадити і втратити те що здобули, ми повинні стояти до кінця. Ми повинні домогтися, щоб з нами рахувалися і нас поважали! Нехай уже не зі зброєю у руках, а своїми знаннями, професіоналізмом та почуттям відповідальності перед народом.

Вони померли, щоб краще жили ми, ми ж повинні працювати, щоб не згасла пам'ять про них і краще жили наші нащадки.

Доречно: 21 січня 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ „Про вшанування пам'яті Героїв Крут". З метою виховання у громадян поваги до історичного минулого Українського народу, вшанування пам'яті захисників Вітчизни та у зв'язку з 88-ю річницею героїчної загибелі юнаків у бою під Крутами буде проведено ряд заходів на державному рівні.

Автор: Назар Зелінка

За матеріалами: http://h.ua/

Герої Крут
comments powered by Disqus

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині. 

Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19). 

Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.

Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. 

Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут