1 листопада день пам'яті митрополита Андрея Шептицького

1 листопада день пам'яті митрополита Андрея Шептицького - Предстоятеля УГКЦ, видатного українського церковного діяча, доктора права (1865-1944).
При хрещенні він отримав ім'я Роман Марія Олександр. Належав до знатного галицького роду Шептицьких.
Як Глава УГКЦ, своєю наполегливою діяльністю він домагався, щоб український національний рух дотримувався засад християнського патріотизму, а Церква відігравала роль духовного і морального авторитету для українського народу. Метою життя митрополита була єдність Української Церкви та побудова Української Держави, "наділеної християнською душею".
Майбутній митрополит народився 29 липня 1865 р. в с. Прилбичі (нині - Яворівський район Львівської області) у графській родині.
Першу освіту здобув удома, у с. Прилбичі. Потім навчався в гімназії у Кракові, в університеті у Вроцлаві, в колегії єзуїтів у Хирові. У 1888 р. Шептицький вступив до Добромильського монастиря отців Василіян, де склав чернечі обіти і прийняв ім’я Андрей.
Одночасно він продовжував навчання у Краківському університеті. В 1892 р. його було висвячено на священника.
Імператор Франц Йосиф I у 1899 р. номінував Андрея Шептицького на Станіславського єпископа, а в 1900 р. він був номінований Галицьким митрополитом. На цій посаді митрополит Андрей Шептицький залишався до кінця свого життя.
За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Перш за все він здійснив реформу богословської освіти, яка надала можливість готувати високоосвічених священників. Увів у церковне богослужіння живу українську мову.
Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям.
За його ініціативою у 1905 році був створений Львівський національний музей, а в 1914 р. український університет у Львові.
У 1939 році НКВСники розстріляли його брата Лева і всю його сім'ю в родинному маєтку Шептицьких у Прилбичах.
Його називають “українським Мойсеєм”. Рятуючи Україну, рятував й інші народи – у тому числі євреїв. Але досі не проголошений “праведником народів світу”. Наприкінці літа 1942 року Шептицький організував кампанію порятунку євреїв. 14 серпня 1944 року 2000 єврейських дітей було таємно вивезено до різних монастирів. Рятувати невинні життя митрополиту допомагали монахи-студити під керівництвом ігумена Унівського монастиря Климентія, брата митрополита.
Митрополит Андрей був безмежно відданим Богу, Церкві та своєму народу. "Я є українцем з діда-прадіда. Церкву нашу і наш обряд полюбив усім серцем, присвятивши для справи Божої усе своє життя. Тому розумію, що не можу бути чужим людям, які віддані серцем і душею цій справі. Від цієї хвилі більше вже до Вас належу, ніж до родини чи кляштору, бо з Вами мене єднає спільний зв’язок, міцніший, ніж з ким-небудь іншим", - митрополит Андрей Шептицький.

Фотоархів