Інтернет видання
НАЗУСТРІЧ РІЗДВУ. День 28. 12 грудня. Звідки взялися у вертепі віл і ослятко?
Тут Ангели чудяться,
Рожденного бояться
А віл стоїть трясеться,
Осел смутно пасеться.
Пастиріє клячуть,
Бога в плоти бачуть
Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.
Разом з Божим Дитятком, з Марією і св. Йосифом, незмінними героями наших колядок й ікон є пастирі, царі, зоря, а також – домашні тварини – віл й ослятко. Та чи спадало вам на думку запитання: а чому, властиво, на іконах Різдва Христового при яслах, в яких лежить Новонароджений Ісус, зображені віл й ослятко? Тим більше, що в жодному з чотирьох канонічних Євангелій не знаходимо згадок про вола й осла, чи будь-яких інших тварин, присутніх у вертепі.
Під впливом першої спонтанної і, можливо, дещо сентиментальної думки, хтось міг би сказати, що віл й осля теплом свого дихання зігрівали Новонароджене Дитятко. Зрештою, в одній з наших колядок ми так і співаємо: «І Діва ся утішає, Сіном Христа покриває, Віл і осел огрівають, Поклін Йому свій віддають…».
Існує й інша інтерпретаційна лінія, а саме – історична. Згідно з нею, тварини були разом з Пречистою Дівою і св. Йосифом в дорозі недарма: осля – як транспорт для Марії, а віл мав послужити Йосифові для сплати податків. Окрім цього, осля є прообразом того осляти, на яке сяде Ісус під час свого врочистого входження до Єрусалиму напередодні своїх спасенних страстей (див. Мр. 11, 7; Лк. 19, 35; Йо. 12, 14).
Однак іконописці зазвичай не мають на меті найперше відтворити історичні деталі подій історії спасення. Ікона представляє радше певні богословські істини, певні правди віри, а тому джерелом для сакрального малярства є Боже Об’явлення, що міститься у Святому Письмі. Тож в іконах слід шукати передусім відгомону свідчень Божого Слова, зокрема – пророцтв Старого Завіту про народження Месії.
І справді, іконописці, роздумуючи у вірі над таїнством Христового Різдва, поєднали в іконі Різдва Старий і Новий Завіт, вказуючи на пророцтво Ісаї: «Віл знає господаря свого, а осел – ясла пана свого. Ізраїль нічого не знає, народ мій не розуміє» (1, 3).
Деякі екзегети (наприклад Петер Штульмахер) наводять грецький варіант старозавітного пророцтва, де сказано: «Поміж двох істот пізнають Тебе… Коли прийде час – Ти з’явишся» (Ав. 3, 2). Під двома істотами, очевидно, маються на увазі два херувими, які, згідно з Вих. 25, 18-20, вказували на віко Кивоту Завіту і водночас приховували таємничу присутність Бога.
Наводячи ці свідчення біблистів, Венедикт XVI робить в «Ісусі з Назарету» висновок: «Отже, ясла стали свого роду кивотом, у якому тайно скритий Бог є серед людей і перед яким для “вола і осла”, для людства із юдеїв і поган прийшла година пізнання Бога». Отже, людство в убогості й упокоренні Бога, народженого в стайні, «отримує епіфанію (богоявлення), яка вчить всіх бачити».
Не можна забувати й про те, що тварини, зображені на іконах Різдва, є частиною створіння, яке вийшло з рук Творця, і вони разом з усім людським родом включені в Божий план спасення та, будучи покликаними самим своїм буттям віддавати славу Творцеві, очікують на визволення «з рабства тління, на свободу слави дітей Божих» (Рим. 8, 22).
Молитва: Господи і Боже, що приходиш на світ у постаті дитини! Перед Тобою схиляє голову і коліна все створіння, пізнаючи в Тобі свого Творця і Спаса. Навчи мене бачити, навчи мене пізнавати Твою скриту присутність у всіх подіях історії і мого щоденного життя, а особливо – навчи пізнавати Тебе, присутнього у тих знаках спасення, які Ти сам нам залишив: у Твоєму Слові й у святих таїнствах, а особливо – в Євхаристії. Разом з усім створінням бажаю прославляти Тебе тут, на землі, й у вічності. Амінь.
Владика Богдан Дзюрах
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
