Інтернет видання

НАЗУСТРІЧ РІЗДВУ. ДЕНЬ 16. 30 ЛИСТОПАДА. НАРОДЖЕННЯ ХРИСТА: ТРИВОГА БЕЗЗАКОННИХ І СТРАЖДАННЯ ВІРНИХ

На вістку мудреців зі Сходу про те, що вони бачили на небі ясну зорю новонародженого “юдейського царя”, “цар Ірод стривожився і ввесь Єрусалим з ним”» (Мт. 2, 3).

Папа Венедикт XVI зауважував, що Ірод мав усі підстави тривожитися і непокоїтися, бо довідався про таємничого претендента на свій трон. А ось згадка про те, що тривога охопила «увесь Єрусалим», є менш зрозумілою. У цьому збентеженні і перелякові Єрусалиму біблісти вбачають випередження події царського в’їзду Ісуса до міста напередодні Його страстей, про який євангелист Матей говорить, що «все місто заметушилося і схвилювалося» (див. Мт. 21, 10).

Так, вже у подіях Христового Різдва таємничим чином чути відгомін страждань Страсного тижня. До цього додається ще назва, яку вживають мудреці зі Сходу, – «юдейський цар». Ця назва не є типовою для юдейської традиції, де радше говорили б про «царя Ізраїля». Її вжили волхви, і вона знову буде згадана наприкінці Євангелій, коли Пилат накаже написати на табличці на хресті «Ісус Назарянин Цар Юдейський». Так вже тепер поєднуються ці дві спасенні і нерозривно пов’язані між собою дійсності: Різдво Христове і Його спасенні страсті.

До цього можемо додати ще інші елементи, які ми зауважуємо на східних іконах Різдва Христового: Дитя лежить у яслах, які нагадують труну; у темному гроті, подібному до гробу, висіченого у скелі; сповите в пелюшки на кшталт того, як сповивають тіло померлої людини перед похованням…

Господь приходить «до своїх», але свої Його не прийняли (див. Йо. 1, 11), і цією ворожістю позначене усе земне життя Ісуса.

У цьому факті можна побачити подвійну науку для нас, Христових учнів.

По-перше, варто пам’ятати, що всюди там, де наближується святість, Божа любов, глибока віра, – відразу «мобілізуються» супротивні сили, які намагаються чинити відчайдушний спротив змінам, які приносить зі собою Божий Дух. Серце Ірода було опановане владолюбством і гординею; серця духовної еліти повні марнославства, честолюбства, заздрощів і лицемірства; а переважна більшість мешканців Єрусалиму, ймовірно, піддалася демонам опортунізму, байдужости, пристосуванства. Усі ці демони, без сумніву, відчували наближення Святого, тому бентежили свої жертви, спонукаючи їх до опору, до деструктивних дій, апогеєм яких стане розп’яття на Голготі.

Упродовж усієї історії Христові учні не раз відчуватимуть на собі приховану або й відверту ненависть і несприйняття з боку свого оточення, іноді навіть найближчих, рідних чи друзів, коли захочуть справді бути послідовними і витривалими у своїй вірі. Не треба цьому дивуватися, бо так поводилися з нашим Господом, а Боже слово нас навчає, що «слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас» (Йо. 15, 20), та й «усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані» (2 Тим. 3, 12) і що «ліпше, – коли така вже воля Божа, – страждати, робивши добро, ніж зло творивши» (1 П. 3, 17).

Але і наше власне серце іноді може бути «збентеженим Єрусалимом», занепокоєним із приводу наближення Христа. Чому? Бо Божий прихід часто порушує нашу зручну і вигідну сіру буденність, до якої ми звикаємо і вже не хочемо та не очікуємо жодних змін. А особливо, коли ці зміни вимагатимуть від нас якоїсь особистої жертви, зусилля, праці над собою.

Неспокій і тривога, які зароджують у серці, можуть бути ще й іншим важливим симптомом, а саме – ознакою того, що в серці вгніздився якийсь прихований ідол, якому ми служимо, у рабстві якого перебуваємо. Очевидно, Бог й ідол у серці людини не можуть вжитися – раніше чи пізніше хтось один мусить відійти. В таких обставинах нам слід подякувати Богові за це збентеження, бо через нього Він кличе нас до покаяння і навернення, а разом з цим дає обітницю спасення.

Л. Господи Ісусе Христе, Боже мій і Царю мій! Дай мені бути Твоїм вірним учнем і не бентежитися з приводу реакції мого оточення на Твою приязнь і Твою присутність у моєму житті. Навчи мене з любов’ю і терпеливістю зносити всі впокорення і насмішки, яких я зазнаватиму через мою віру. Навчи молитися за тих, хто переслідує мене і чинити добро тим, хто мене ненавидить. Не допусти, щоб щось чи хтось віддалив мене від Тебе, очисти моє серце від усіх ідолів і пристрастей, зробивши з нього тихі й затишні ясла, де Ти в мені народишся і перебуватимеш зі мною завжди. Амінь.

Владика Богдан ДЗЮРАХ

Інтернет видання
comments powered by Disqus

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині. 

Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19). 

Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.

Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. 

Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут