НАЗУСТРІЧРІЗДВУ. ДЕНЬ 10. 24 ЛИСТОПАДА. НАЗАРЕТ – ШКОЛА РОДИННОГО ЖИТТЯ, МОЛИТВИ, ПРАЦІ І ЛЮБОВІ
Назарет – місце скритого життя Ісуса, Марії і Йосифа. До нього, після Вифлеєму, звернені думки і погляди усього віруючого люду. Там, після років вигнання, неспокою і тривоги, Господь Ісус з Пречистою Дівою і св. Йосифом нарешті зазнають спокою, безпеки і бодай якоїсь стабільности.
А водночас це школа, де малий Ісус вчиться людської мудрости і побожности від своїх батьків – св. Йосифа-Опікуна та Пресвятої Богородиці, а для усієї родини Назарет – це місце затишку і школа інтенсивної молитви, ревної праці та чистої любови.
Споглядаючи життя Святої Родини в Назареті, ми споглядаємо життя усіх родин, покликаних бути дзеркалом Божої любови і школою молитви, праці та служіння.
Святий Папа Павло VI, відвідавши 5 січня 1964 року Назарет, так казав у своїй промові про це святе для кожного християнина місце: «Дім в Назареті – це школа, де ми навчаємося розуміти життя Ісуса, тобто це – школа Євангелія… Тут ми розуміємо, у чому полягає сімейне життя. Назарет пригадує нам, чим є сім’я, тобто сопричастям любови; її сувора і проста краса, її священний і непорушний характер дає нам зрозуміти, наскільки приємним і незамінним є сімейне виховання; навчає нас, як виконувати її природну функцію щодо суспільного ладу. Врешті, ми засвоюємо тут й урок праці. О, оселе в Назареті, мешкання Сина теслі! Тут ми передусім хочемо зрозуміти і вшанувати суворий, щоправда, але й спасенний закон людського труду; тут прагнемо підкреслити благородну гідність праці, щоб її відчували всі; пригадати під цим дахом, що праця не повинна стати самоціллю і що вона стає досконалою не лише через економічну вигоду, а через те, що перетворюємо її на благородну мету. Тут, остаточно, бажаємо привітати трудівників в усьому світі і показати їм великий взірець, їхнього божественного Брата, Пророка всіх справедливих справ, які турбують їх, – а саме Христа, нашого Господа».
Сьогодні поручаємо Божій опіці усі наші сім’ї і родини, а особливо ті, в яких бракує гармонії, злагоди, взаєморозуміння і любови. Без сумніву, Свята Родина своїм миром, гармонією і злагодою завдячувала присутності у ній Христа. Хтось влучно зауважив, що для подружнього щастя потрібні три особи: чоловік, дружина й Ісус-Бог.
Споглядаючи скромну й просту щоденну працю Пресвятої Родини в Назареті, вчимося так само цінити кожен людський труд, вбачаючи в ньому не просто джерело заробітку, а передовсім – спосіб і простір реалізації нашого християнського покликання до служіння. Кожна чесна і корисна професія для нас, християн, стає нагодою прославити Бога і послужити нашим ближнім. Таким чином зможемо освячувати кожен день і надавати глибокого непроминального сенсу нашим щоденним справам і заняттям. Бо все, що зроблене в любові і з любов’ю, наближає й уподібнює нас до Бога, який є Джерелом любови і прикладом служіння.
Словами псалмопівця прикликаємо Боже благословення на наші сім’ї і родини:
“Щасливий кожний, хто Господа боїться і хто його путями ходить!
Як будеш їсти працю рук твоїх, щасливий будеш і добре тобі буде.
Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого.
Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого.
Ось так буде благословенний чоловік, що Господа боїться.
Нехай Господь благословить тебе з Сіону, щоб ти міг бачити добро Єрусалиму, поки віку твого, щоб ти міг бачити дітей твоїх дітей! Мир на Єрусалим!” (Пс. 128).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
