Інтернет видання
Назустріч Різдву. День 7. 21 листопада.
Вхід у храм Пресвятої Богородиці: маленький крок людини до здійснення великих Божих планів у Христі Ісусі.
В народженні Христа Спасителя Пречиста Діва з Назарету займає особливе місце. Ми вже роздумували над уривком з Книги Буття, який називають Протоєвангелієм (див. Бут. 3, 15) і в якому заповідається протистояння між Жінкою і змієм, наслідком чого буде перемога потомства жінки над спокусником, якого Святе Письмо називає «дияволом і сатаною» (Одкр. 12, 9).
Тепер же, на першій сторінці Нового Завіту євангелист Матей наводить довгий ряд поколінь Ізраїля, наприкінці якого знову з'являється жінка – Марія, жінка Йосифа, «з якої народився Ісус, що зветься Христос» (Мт. 1, 16). Родовід Ісуса, який, за висловом Папи Венедикта XVI, є «родоводом чоловіків» (див. Мт. 1, 1-16), закінчується жінкою, «яка насправді є новим початком», бо показує, як у людській історії започатковується «нове створіння», яке стається через Святого Духа: «Бо те, що в ній [Марії] зачалось, походить від Святого Духа» (Мт. 1, 20).
Нинішнє свято, як і саме Різдво Христове, показує, що, попри незмінну важливість людського діяння, ключовим в історії спасення завжди є діяння Бога, сила з висоти, яка відновлює усе створіння. При цьому, все ж таки, Господь Бог послуговується у звершенні своїх відвічних планів згодою і співдією людини. Так було й з Марією, коли Бог через Архангела Гавриїла звістив їй план спасення і запросив її до участи в реалізації цього божественного плану (див. Лк. 1, 26-38); так само було і тоді, коли Воскреслий Спаситель перед своїм Вознесенням заповів своїм учням, що вони приймуть силу Святого Духа, що на них зійде, і будуть Його свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі (див. Ді. 1, 8).
Подібно як Пречиста Діва Марія займає унікальне і неповторне місце в Божих планах, кожному з нас в історії спасення відведене неповторне і особливе завдання, яке ми, християни, називаємо покликанням. Перед нами постає подвійне завдання: по-перше, усвідомити і намагатися відкривати це особисте покликання, яке Господь приготував для кожного із нас в межах єдиної історії спасення. Це покликання полягає в тому, щоб, відкрившись до «сили з висоти», до благодаті Святого Духа, ставати свідками Христа у нинішньому світі, згідно зі словами апостола Петра: «Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами» (1 П. 2, 21).
А по-друге, вже зараз, вже сьогодні і щоденно робити бодай маленький крок назустріч Божим планам, які повинні довершитися у нашому житті і через нас – у світі. Дитя Марія, зробивши маленький крок назустріч Богові у храмі, зробила великий крок назустріч здійсненню Божих обітниць щодо себе і щодо всього людства. З малих кроків у вірності Божому покликанню творитиметься наша особиста участь у великій Божій історії спасення, центром якої є Христос Спаситель, а вірною Слугинею якої є Пресвята Богородиця. До неї занесімо наші щирі молитви:
Молитва. Ти – сповіщена пророками, слава апостолів, похвала мучеників і всіх землян відродження, Діво – Мати Божа, бо через Тебе ми з Богом примирилися. Тому шануємо Твій вхід у храм Господній, з ангелом усі співаючи Тобі: Радуйся, Пречиста, що нас спасаєш молитвами своїми!
Владика Богдан Дзюрах
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
