Інтернет видання
День 4. 18 листопада. Еммануїл: Бог приходить, щоб бути завжди з нами.
«Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог!» (Мт. 1, 26; див. Іс. 7, 14).
Це перше з п’яти старозавітних пророцтв, які наводить євангелист Матей у перших розділах свого Євангелія, де йдеться про народження і дитинство Месії-Спасителя.
Пророк Ісая звернувся з цим словом до вибраного люду Божого в конкретних історичних обставинах смертельної загрози, заповідаючи цареві Ахазові несподівану Божу поміч у протистоянні з ворогами. Навколишні царі йдуть війною на Юдею і Єрусалим. Юдейський цар Ахаз, розпачливо шукаючи рятунку, вирішує звернутися за поміччю до Ассирії. Водночас, готуючись до облоги міста, наказує будувати водогін, щоб не втратити доступ до джерел води.
Натомість пророк Ісая, натхнений Богом, дбає, щоб не вичерпалася в народі надія на спасення. Він закликає покладатися не так на сильних цього світу, як радше – на Божу поміч, тому стає для народу справжнім пророком віри, і навіть ще точніше – «пророком довіри»: «Господь же сказав до Ісаї: “Вийди назустріч Ахазові… та й скажи йому: Вважай, мовляв, і будь спокійний! Не бійся, і серце твоє нехай не тривожиться… Через те, що Сирія задумала на тебе лихо… так говорить Господь Бог: Нічого з того не буде, так воно не станеться… А як не вірите, не встоїтеся» (Іс. 7, 3-9).
Згодом Ісая скаржитиметься на народ і його провідників за те, що ті не довірилися Богові та Його слову й вкотре ставить перед духовними очима мешканців Єрусалиму образ вірного і милосердного Бога: «Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїля: “В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір'ї – ваша сила. Але ви не хотіли… Тому Господь чекає, щоб вам учинити ласку; тому встає, щоб змилосердитись над вами. Бо Господь – Бог справедливий: щасливі всі, що надіються на нього”» (Іс. 30, 15. 18).
Сумніви, вагання і недовір’я до Божої присутности і дії є знаками слабкої віри. Новонароджене Боже Дитя назване «Еммануїлом» – «Богом з нами», щоб ми ніколи не забували і не сумнівалися в Божій присутності, у Божій вірності й у Його всепереможній любові. З пророком Давидом можемо взивати: «Господь зо мною – не злякаюсь; що може людина мені зробити? Господь зо мною, моя допомога, і я дивитимусь на тих, що мене ненавидять. Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатися на людину. Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатись на князів» (Пс. 116, 6-9).
Молитва: О Господи! І ми так часто почуваємося у внутрішній облозі, оточені численними загрозами, проблемами, спокусами. Не допусти тоді, щоб наше серце мліло в наших грудях, а наші душі впадали в стан паралічу, тривоги і страху. Розвій своєю благодаттю і своїм словом всяку нашу журбу, усунь неспокій, дай відчути Твою спасенну присутність, щоб ми разом з пророком промовляли перед обличчям наших ворогів: «Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!» (Іс. 8, 10).
Владика Богдан (Дзюрах)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
