НАЗУСТРІЧ РІЗДВУ ХРИСТОВОМУ. ДЕНЬ 1. 15 ЛИСТОПАДА. НАЗУСТРІЧ БОГОВІ, ЯКИЙ НАДХОДИТЬ
Сьогодні розпочинаємо спільну мандрівку назустріч Христовому Різдву. Ця мандрівка охоплює період 40-денного посту, який ще традиційно називаємо «пилипівкою», оскільки розпочинається наступного дня після літургійного спомину св. апостола Филипа.
Симеон Солунський так пише про цей благословенний час різдвяного посту: «Цей 40-денний піст є подібний до посту Мойсея, що постив 40 днів і ночей та прийняв таблиці Божих Заповідей. Постімося і ми 40 днів і приймемо живе Слово Боже, воплочене від Діви, і причастимося Його Тіла».
Запрошення до посту – це запрошення піти на самоту із нашим Господом. Віддалитися від буденних справ, щоб за зачиненими дверима власної кімнати серця (див. Мт. 6, 6) у молитві та спокої роздумувати над Божим словом і спілкуватися із Тим, який «бачить таємне». Тож вирушаймо назустріч Богові, а вифлеємська зоря нехай провадить нас, як мудреців зі Сходу, назустріч нашому спасенню!
Втім, одразу звернімо увагу, що це не ми робимо перший крок у цій духовній подорожі. Бог перший вирушає нам назустріч. Бог перший зглянувся на нашу духовну неміч та нужду і вирішив послати свого Єдинородного Сина «задля нас людей і нашого ради спасення» (Символ віри).
Бог завжди робить перший крок у нашому житті: і у створінні, і у спасенні, і в духовному відродженні та у прославі нас на небі: «Ти від небуття до буття нас привів, і коли ми відпали, Ти знову нас підняв і не перестав творити все, аж поки нас на небо не привів і будуче царство дарував», – молиться у Божественній Літургії Христова Церква.
Ця Божа ініціативність є виявом Його великої і безумовної любови: «Ти світ Твій так полюбив, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Анафора св. Йоана Золотоустого; див. Йо. 3, 16). Господь полюбив нас ще тоді, коли ми були Його ворогами (див. Рим. 5, 6-10), і ця Його любов стала першопричиною нашого спасення, нашого примирення із Ним і нашого повернення до дому Отця – не в статусі невдячних грішників і життєвих лузерів, а як повсякчасно люблених і відкуплених Христовою кров’ю дітей Небесного Отця.
Молитва: Господи, дякуємо Тобі за Твою вічну любов до нас, Твоїх дітей! Дякуємо Тобі за те, що не забув і не покинув нас у нашому загубленні, а виходиш нам назустріч у своєму Синові, простягаючи руку спасення, довершуючи це спасення в нашому житті силою і діянням Святого Духа. Провадь нас, тих, що виходять Тобі назустріч, і дай щасливо здійснити цю нашу спасенну подорож – цього року і впродовж усього нашого життя!
ДивенСвіт
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
