7 червня 1843 року пішов до Бога великий Будитель Галичини.
Цього дня помер Маркіян Шашкевич. У страшних злиднях. Від туберкульозу, у 32 роки! Його було поховано в Господом забутій закутині — селі Новосілках. Слава його, яко Будителя краєвої галицької і національної русько-української свідомості, і зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати лише посмертно. Тому тільки у 1893 році , через 50 довгих літ, тлінні останки Маркіяна, за масового вдячного здвигу населення Галичини, перенесено до Львова на Личаківський цвинтар (поле № 3). Так започатковано наш краєвий пантеон найвизначніших, найдостойніших західноукраїнських діячів. У червні 1906 року на могилі відкрито пам'ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле. А вже 1911 року, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з воздвиженням йому на Білій Горі величавого хреста-пам'ятника. Художник Іван Труш саме тоді написав відомий портрет Будителя. Сьогодні місце знаходження портрета невідоме… Цей портрет Шашкевича уважають за найбільш автентичний, а тому він належить — як і збережені екземпляри першого видання «Русалки Дністрової», як «Корона Данила Галицького» (місце знаходження якої також невідоме), два «руські» браслети (знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків «Руської Ради» з революційного 1848 року — до найбільш дорогоцінних регалій Галичини. Маємо що шукати... Повертаймо реліквії та історичну пам‘ять!", - @Ihor Khodak