Заповіт владики Мілана Шашіка
22.07.2020
«М-студіо» опублікувало заповіт владики, який ним було складено 14 березня 2020 року. Далі – мовою оригіналу.
Монс. Мілан Шашік, СМ, Єпархіальний єпископ Мукачівської Єпархії
Заповіт
В ім’я Святої Трійці!
У ці дні, коли багато людей сповнені турбот, пов’язаних із коронавірусом, я зрозумів, що мною, Єпископом, не було складено заповіту. Я вважаю своїм обов’язком написати свою останню волю. Я усвідомлюю, що щодня наближаюся до кінця свого земного життя. Але: Я вірю у вічне життя!
Передусім, я прошу милосердного Господа Бога про милість до моєї душі, і я шкодую про все, чим я образив Його: думки, слова, вчинки чи нехтування добром. І у Вас, моїх братів у священицькому служінні, та у всіх Вас, братів і сестер, я прошу пробачення за все: чи то за те, що не був для вас добрим прикладом, чи за те, що мені бракувало любові до Вас. Хоча я намагався бути для Вас добрим пастирем, знаю, що досить часто проявлявся мій запальний характер та я не контролював свого гніву і негативних емоцій. Я також багато разів осуджував інших або зайво говорив про них погано. Будь ласка, пробачте мені і помоліться за мене.
Перебуваючи у здоровому глузді і при свідомій пам’яті заявляю, що все, що мені належить, переходить у власність Мукачівської греко-католицької Єпархії. Особисті фотографії у разі, якщо вони не є придатними для архіву, можуть бути знищені. Книги я залишаю для єпархіальної бібліотеки. Парафіяльний будинок у Лумшорах, який був побудований за мої особисті кошти, є власністю Мукачівської греко-католицької Єпархії, аби й мої наступники також мали де відпочивати. Всі особисті богослужбові предмети та літургійний одяг я залишаю своїм наступникам, як власність Мукачівської греко-католицької Єпархії. Мої підрясники й ряси роздайте тим, кому вони будуть потрібні. Особистий одяг також.
Я усвідомлюю, що "я нічого у цей світ не приніс і нічого з нього не візьму".
Я усвідомлюю, що «я нічого у цей світ не приніс і нічого з нього не візьму». Але все ж таки прошу Вас одягнути мене до труни у богослужбову ризу з мого висвячення у єпископи. Якщо буде треба митру, то якусь зношену, яку не шкода. Без перстня на руці, ніякої панагії, тільки дерев’яну, з металевою іконкою Богоматері Маріапоцької, а в руки мені покладіть ружанець! Прошу поховати мене в склепі під Кафедральним собором, над тим місцем, де був похований мій попередник, наш блаженний Теодор Ромжа.
Прошу всіх, моліться за мене, щоб Господь прийняв мене до свого Царства.
м. Ужгород, 14 березня року 2020 від Різдва Христового.
Джерело: https://pmg.ua/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
