В пам’ять тата Івана
23.12.2019
Родина Корпанів з Долини подає постійно панахиду 23 грудня в пам'ять тата Івана Кор
пана. Молитву і хліб дарують не тільки дорогому татові, але згадують і нам нагадують помолитись за Василя Біласа і Дмитра Данилишина.
Важливо є, що парафіяни нагадують і просять про молитву пам’яті за вірних синів і дочок України, що з великої любові пожертвували своїм життям за
нашу волю і гідність. І я вже вписав у свій родовий поминальник дорогих і вірних синів України.
Василь Білас (17.09.1911-23.12.1932) народився в Трускавці, кожної неділі був у церкві і співав в церковному хорі тенором, був активним у суспільному житті.
Дмитро Данилишин (2.04.1908-23.12.1932) народився в Дрогобичі. Закінчив три класи народної школи і освоїв фах шевця. Постійно в церкві, співає в хорі басову партію.
Двоє, як і молодь галицька, виховуються в Пласті, де вивчають історію, мандрують Карпатами, загартовуються фізично і готуються до боротьби за волю Вітчизни. На Великдень з іншими пластунами стають на стійку біля Гробу Господнього. Бог і Україна. Любов наша тобі, Батьківщино, і пам'ять в молитві про вірних українців, і молитва, щоб Господь покликав захисників як на майдан Гідності, боронити нас на російсько–Українській війні на Донбасі.
Вони вступають до УВО в 1927 році і починають боротьбу з польською окупаційною владою.
Звершивши теоретичний акт в Городку, бойовики, втративши своїх членів (також було багато жертв з польської сторони), зробили вдалий відхід і здавалось, що будуть врятовані, але біля Дністра в районі с.Верен були оточені і арештовані.
Відбувся суд і протягом п’яти днів було виголошено вирок смерті. Польська влада дозволила мамі Біласа останню п’ятихвилинну зустріч із сином.
В’язничний капелан о. Богдан Липський уділив святі Тайни Покаяння і Святого Причастя і залишився в камері з ними до ранку, потім провів їх на страту на шибениці, котра сталась 6:30. Останніми словами Данилишина були: «В цій хвилині я не маю жадних бажань. Мені тільки дуже жаль, що я можу лише раз умерти за Україну».
Білас прощався з життям криком: «Хай живе Укр..!».
За благословенням Митрополита Андрея Шиптицького, в годину страти у церквах Львова били дзвони і в січні місяці було відправлено поминальну Службу Божу за їх душі.
І серед нас є парафіяни, котрі згадуючи дорогого тата світлої памяті Івана Корпана з Долини не забувають наших Героїв і нам нагадують помолитись в сьогоднішній день за їх світлу пам'ять.
Ілля, спеціально для Оранти
Фото: https://photo-lviv.in.ua/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
