Відпочинок на Чорному морі у Лебедівці

15.07.2019

Відпочинок влітку у таборі це завжди чудово. Ще краще, коли це відпочинок у таборі на морі. А найкраще – це відпочинок у таборі на морі з парафією Аскольдової могили. Бо коли ти відпочиваєш з аскольдівцями, тобі ніколи не буває самотньо.

Перші враження про подорож до моря були неймовірними, адже в перший день море зустріло нас лазурним блиском , спокійними хвилями та теплою водичкою. На березі лежало багато ракушок різної форми і кольору: були білі, фіолетово-зелені й були рожеві , але найкращі згодом поїхали додому разом із нами.

Наш табір мав гасло: «Милосердні, як отець», тому кожен учасник старався слідувати цій ідеї. Діти, яких поділили на дві команди, розвивалися у різних напрямках: духовно, інтелектуально, фізично та творчо.

Катехизації від сестри Марти і сестри Миколаї, проповіді від отців Ігоря, Романа та Михайла на щоденній літургії давали можливість наблизитися до Бога та духовно збагатитися.  Після кожної катехизації, завдяки пану Сергію, діти ласували свіжими персиками, кавунами та динями.

Також ми мали чудові екскурсії. Без сумніву, завдяки екскурсіям до Аккерманської фортеці та до джерела Іоанна Сочавського, ми відкрили для себе нові факти з історії нашої церкви та України та стали розумнішими.

Для фізичного розвитку ми робили ранкову зарядку та плавали в морі. Переважно море було досить нервове, пускало багато хвиль до берега. Та це нас анітрохи не злякало. Ми бачили позитив: ми отримали можливість загартуватися та натренувати спритність, плаваючи серед хвиль. До того ж море, ніби перепрошуючи,  дарувало  багато рапанів та різнокольорових медуз. Ловіння рапанів перетворилося у справжнє полювання. Майже щодня і діти, і дорослі ходили по берегу та ловили їх, коли вони виринали з-під води. Кожен раз, коли комусь вдавалося це зробити, інші дивувалися та вітали щасливчика.

На майстеркласах від пані Наталі команди вчилися новим технікам для творчості, креативності та охайності. Найбільше дітям запам’ятався майстерклас вітражного малювання. Це була рамочка, де на склі були намальовані лінії майбутньої жар-птиці – птиці щастя. Дітям роздали акрилові фарби і в кінці отримали яскраві малюнки маленьких художників.

В останні дні мало хто хотів повертатися додому. Хтось не хотів лишати нових друзів з Коломиї та Львова, а хтось хотів ще пригод та незабутніх вражень біля моря. Наші морські друзі почули бажання дітей. В передостанній день табору повз нас пропливала групка дельфінів, які дуже виділялися з ніжно-рожевого неба та лазурної води. Всі зібралися біля паркану і проводжали дельфінів поглядом й радісними вигуками.

За дві години до від’їзду у Київ, невеличка група допитливих під проводом навігатора, пані Світлани та пані Наталі, прогулялася Одесою. Пробіглися відомою у всьому світі вулицею Пушкінською та Дерибасівською, повз відомий Одеський оперний театр і поглянули разом з кам’яним Дюком де Рішельє на  морські ворота міста. За 2 години прогулянки ми набігали аж 4 кілометри, сіли задоволені, але трохи потомлені, у поїзд і рушили разом з усіма аскольдівцями додому.

Від всіх відпочивавших хочемо висловити щиру подяку подружжю-жертводавцям Андрію та Ангеліні , отцю Ігорю, отцю Роману та отцю Михаїлу, сестрі Марті та сестрі Миколаї, брату Андрію, катехитам та вихователям, пану Сергію та всім небайдужим за їх щоденні зусилля та натхненне служіння, за старання та чудовий відпочинок на березі Чорного моря.

Маков’як Вероніка спеціально для «Оранти»