Патріарх УГКЦ підсумував, яким був 2017 рік для держави і Церкви
10.12.2017
Я б обережно оцінював події, які відбулися в нашій державі, а їх було дуже багато. Очевидно, що песимісти скажуть, що все було погано, оптимісти − усе було добре. Провладні особи скажуть, що влада блискуче працювала, а опозиціонери − що теперішня влада абсолютно погано працювала. Проте правда є десь посередині. Я думаю, що, може, нам ще зарано остаточно підбивати підсумки. Ми, можливо, тільки з часом усвідомимо зміст і значення нашої історії й усього того, що цього року відбулося з нами.
Про це сказав Патріарх УГКЦ Святослав в ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква», говорячи про підсумки року, що минає, та найважливіші події – здобутки і втрати, які відбулися в Україні та Церкві повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Глава Церкви переконаний, що іноді для того, щоб та добра справа чи реформа дала добрий плід − потрібен час!
На його думку, одна з глобальних реформ, яку українці потребують нагально − це боротьба з корупцією. Однак Глава Церкви, попри все, залишається палким оптимістом. Бо патріотизм людей «сірої зони», які пережили окупацію, звільнення, та їхнє бажання жити в новій Українській Державі − надихає.
У житті Церкви також сталося багато не менш цікавих і вагомих подій, які залишили великий слід для вірних.
«З усіх подій в житті Церкви я б відзначив насамперед три. Передусім, цей рік ми прожили під зорею дуже цікавої постаті. Це був рік 125-ї річниці з дня народження патріарха Йосифа Сліпого. Загалом, відзначаючи ювілей, ми намагалися познайомити Україну з цією особистістю. Це була гарна нагода пізнати незламного в’язня, свідка Христа, а з іншого боку − великого українця, великого борця за гідність свого народу. Постать Йосифа Сліпого не дає нам складати руки, а йти вперед», − наголосив Предстоятель УГКЦ.
Другу важливу подію в 2017 році Патріарх Святослав назвав 150-ті роковини канонізації святого священномученика Йосафата Кунцевича, мученика за єдність Церкви.
«Цього року 25 червня у Ватикані, у базиліці Святого Петра, ми отримали особливий привілей від Папи − служити на Папському престолі, який розташований на гробі святого апостола Петра. Такий привілей надається дуже рідко, тому що це ексклюзивне право самого Папи звершувати Богослужіння на цьому престолі. Базиліка Апостола Петра − це найбільший християнський храм світу і ми його по вінця наповнили нашими вірними. Це святкування у Римі показало наскільки сильною є наша Церква, наскільки велика є Україна», − сказав першоєрарх.
А третя подія назавжди ввійде в історію - 31 травня 2017 року день відходу до вічності Предстоятеля нашої Церкви, морального авторитета України − Блаженнішого Любомира (Гузара).
«Ми справді по сьогоднішній день переживаємо великий біль втрати. Блаженніший Любомир − кобзар новітньої української думки, пісні й духу, який залишив нам, як спадщину, цілу цивілізацію миру й любові, всього того, що ми потребуємо під час війни», − підкреслив Глава УГКЦ.
Як відзначив Предстоятель УГКЦ, справу збереження великої спадщини Блаженнішого Любомира − любові та миру − першими підхопили українські студенти, які створили цілий рух «Покоління Любомира».
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
