Аскольдова слава
Оргкомітет конкурсу "Аскольдів глас" висловлює щиру подяку авторам нових поезій про київського князя Аскольда, а саме Анатолію Марущаку з Херсону, Тетяні Катрич із Запорізької області, Василю Монастирному із Миколаївщини, Олександру Міщенку із м.Лубни та Оресту Князькому.
Нові тексти будуть представлені до уваги композиторів і, віримо, отримають музичне оформлення та прозвучать у виконанні церковних хорів на конкурсі 23 грудня 2017 р.
Аскольдова слава
Далеке стає зрозумілим і близьким,
І серце окрилює хрест.
В похід вирушає Аскольдове військо
Стояти за правду і честь.
І хоче до зірки дістати багаття,
Та зірка небес не зреклась.
Згадаємо, друзі, згадаємо, браття,
Згадаємо кращого з нас!
Приспів
Аскольдове слово, Аскольдова слава.
Минуле й прийдешнє життя,
На пагорбі знов піднімаються трави,
Герой повертається із забуття.
Аскольдова слава навіки і прісно
І з нами, як хліб, як жита.
І доля героя народжує пісню,
І він повертається із забуття.
А дзвони на храмі святого Миколи
До щирої сповіді звуть.
І слово летить до небесного кола,
Щоб рушити в зоряну путь.
І небо згадає, як всіх перевершив
В двобоях уславлений князь,
І київську землю, і хрещення перше,
Де віра його почалась.
Олександр Міщенко
(м. Лубни, Полтавська обл.)
АСКОЛЬДУ
Вдармо піснями в сонячні струни,
Вдармо у сурми древніх легенд,
Йдемо із нами древній і юний,
Древній і юний в юність знамен!
Приспів:
Разом рушаймо, сонце спитаймо,
Ген, за Аскольдом – зоряний шлях!
Хором співаймо і прославляймо
Силу правічну в гордих піснях!
Сокола крила – наші вітрила,
Сила державна в серці жива!
Нас Україна завжди живила,
Матінка славна нас берегла!
Приспів:
Нишкніть захожі, бо сини Божі
У корзнах княжих вийшли на прю!
Чуєте кроки – ми на сторожі!
Ворог поляже ген по Дніпру!
Приспів:
Тетяна Катрич
Запорізька обл.
Неначе скеля, Князь Аскольд,
Який прославив мудру землю,
Який із військом в Царгород
Відважно йшов на чужоземців.
Благословіть же, небеса,
Його рамена й мужні груди!
На серце князя, о яса,
Хай не впаде і тінь полуди!
Славімо лицарів мечі,
У раті зранені доспіхи,
Криваві рани на плечах,
Сліди відважних кроків-віхів!
Славімо князя, що прийняв
Христову віру в нагороду,
За те, що меч свій не міняв
На ясних зорях й у негоду!
Славімо Господа, який
Вручив Аскольду сяйво віри!
Її молитви навіки
Лунатимуть на струнах ліри.
Славімо Господа, який
Здолав пітьму ранковим світлом!
І пише злотоглавий Київ
Аскольду-князю гімн привітний.
Василь Монастирний,
Миколаївщина
НАЩАДКАМ ПОЛЯН
АСКОЛЬД
Кажуть, що київські гори росли,
Ще за Аскольда часів.
Збіжжя поляни в столицю везли,
Землі їх князь боронив.
Кажуть дружина гонила щодня,
Сильні й слабкі племена,
Довго не злазив Аскольд із коня.
Вічна тривала війна.
Приспів
Іду на Вас!
Котились хвилі на пісок.
Іду на Вас!
Дзвенів розпечений кленок.
Іду на Вас!
Нас вабить ваш іконостас.
Іду на Вас!
Іду на Вас!
На Візантію заносив меча,
«Бога»- промовив- «боюсь».
Руку поніс від плеча до плеча,
Вперше хрестилася Русь.
Молиться князь невгамовний, щодня.
Вже й митрополію мав.
В збруї тримав бойового коня,
Зводити храми почав.
Приспів
Ти на могилі Аскольда стоїш,
Чуєш, пульсує земля!
Слід на планеті по собі залиш,
Ти спадкоємець полян.
Знову хитається київський Стіл,
Знову криваві бої.
Він не боявся ні спису, ні стріл.
Скажуть нащадки твої.
Приспів
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
