«Ми є народом вцілілих»: Глава УГКЦ пояснив, чому аборт глибоко ранить людську душу
У черговому ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква» Блаженніший Святослав розмірковув на тему «Дар життя». Пропонуємо вам декілька важливих висловлювань Глави УГКЦ про аборт, як тяжкий гріх, його наслідки для жінки і суспільства загалом.
Аборт, навіть з точки зору медицини, є штучним перериванням вагітності. З моральної точки зору, це навмисне вбивство невинної людської істоти. Цей злочин має великий вплив не тільки на ненароджене немовля, а й на жінку, родину, лікаря, суспільство.
Церква називає аборт тяжким гріхом, який глибоко ранить людську істоту.
Коли чиниться аборт страждає тіло, страждає душа і страждає людський дух.
Фундаментом, основою будь-якого демократичного суспільства є захист життя його членів. Право на життя є первинним фундаментальним правом всякого людського суспільства, цивілізованої демократичної держави.
Коли в державі комусь заперечують право на життя та ще й за віковим принципом (через те, що людська істота не досягнула певного віку), то йдеться про заперечення фундаментального права людини.
Усяка юридична система, конституція тої чи іншої держави, міжнародне право буде тоді мати сенс, коли захищатиме фундаментальне право кожного із нас на життя.
Кожна людина є господарем своїх власних вчинків. Вона свідомо вирішує жити так чи інакше.
Чесний лікар ніколи не скаже, що аборт − це щось добре. Чесний лікар завжди скаже собі і жінці, що наслідком аборту може бути не тільки важка травма дітородних органів жінки, але і безпліддя. Якщо перша вагітність молодої жінки закінчується абортом, то вона може стати безплідною.
В Україні поширений «абортний туризм», коли в державу приїздять робити аборти жінки з тих країн, де аборт на законодавчому рівні заборонений.
Українське суспільство сьогодні живе, нажаль, в абортивній свідомості, в абортивному менталітеті. У нас довгий час аборт вважався чимось дозволеним. Тому заборона аборту буде сприйматися багатьма людьми в Україні, як обмеження їхніх прав, їхніх свобод. Тому разом із забороною має бути проведена велика просвітницька робота.
Святий Папа Іван Павло II, коли виступав в польському сеймі, то сказав таку тверду фразу: «Той народ, який вбиває своїх дітей – немає майбутнього».
Народ для того, щоби мати майбутнє, повинен не просто зберігати життя своїх мешканців, а держава повинна захищати життя своїх громадян і життя ще ненароджених дітей також.
Ембріон − це окремий організм, окрема особа, яка є людиною. Коли чиниться аборт, то вбивається людина на ранніх стадіях свого життя.
Церква захищає як гідність ще ненародженої дитини, так і її право на життя, так само і захищає гідність жінки.
Можемо говорити про абортивний менталітет, який є в сім’ях. Аборт чиниться сьогодні дуже часто в Україні. Багато із нас народилися у сім’ях, де мама чинила аборт. Іншими словами, можна сказати, що ми є «народом вцілілих», яких лише випадково минула вбивча рука її рідних батьків. Якщо це усвідомимо, то зрозуміємо, в якій глибокій травмі ми живемо.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
