Молитва Марії Влад
15.09.2017
Сьогодні ми молитвою прощаємося з нашою парафіянкою світлої пам’яті Марією Влад.
Марія народилася на Гуцульщині, с. Розтоки, 25 серпня 1940 року. Тато працював на сплаві дерева з вершин Карпат, мати господиня дому, з сім’ї багатого дідича; закінчила школу.
Мама Марії мала надзвичайну віру і любов до Церкви, і прививала таку любов дітям. Перша зустріч з Богом сталась для 3 літньої Марії, коли вона заснула на церковній лавці біля мами і, серед співу Служби Божої, прокинувшись, була освітлена синьо червоним промінням.
Мамина молитва і розповіді утверджували віру і любов у серці Марії. Татова сила і доброта, котрий пережив війни, творили світ безстрашності і доброти.
Світ Карпат огортав і творив Марію. Навчаючись журналістиці у Львові, Марія словом служить своїй Батьківщині.
З часу, коли 26 квітня 1992р на Воскресіння Христове ми здобули молитвою церкву на Аскольдовій Могилі, світлої пам’яті Марія була з нами в молитві.
У перші роки творення української армії Марія покликана на військову службу у виховний відділ генерала Івана Муляви. Вже тоді прикладає зусилля у запровадженні місії капеланства в Армію. Її стараннями творилась сьгоднішне капеланство в українській армії, треба про це пам’ятати. Марія була учасником миротворчої місії на війні у Боснії. Супроводжувала і брала участь в організації перевезення військовим літаком домовини Патріярха Йосифа у Львів.
Багато хотіла розказати, творила поезію і завжди край Гоцульський був у її серці. Особливою працею було дослідження і художнє висвітлення постаті Йосифа Обручника, опікуна Святої Родини. Ця праця варта уваги і прочитання. В цій родині бачила свою матусю і тата, людини надзвичайної фізичної сили і безмежної доброти серця.
Постійно свідчила про віру на радіопередачах словом своєї поезії, заохочувала парафіян до виступів на радіо і стверджувала Аскольдову могилу, як серце віри і державності Руси-України.
Ми прощаємося з нашою доброю парафіянкою, котра не пропускала жодної недільної Служби Божої. Свідчила про свою парафію. Понад 40 років в Києві, але завжди в серці зберігала гори Карпатські, думкою перебувала в рідному батьківському домі.
Приносимо співчуття усій родині: чоловікові, донькам, онукам, правнукам. Віримо, пам'ять про Марію збережеться в нашій молитві, в її поезії, в добрих ділах.
Вічна і світла пам'ять новопресталеній Марії Влад.
Парох, іер Ігор Онишкевич
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
