Світлої пам'яті Олександра Сергієнка
27.09.2016
Спочив у Бозі відомий український громадський та політичний діяч; шістдесятник, політв'язень, член Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, кавалер ордена «За заслуги» Олександр Сергієнко.
Чин панахиди та прощання відбудеться на Аскольдовій Могилі у храмі св. Миколая Мирлікійського 28 вересня о 14:00.
Упокой, Спасе наш, із праведними раба твого Олександра * і осели його у дворах твоїх, як написано. Не зважай, як благий, на прогрішення його, вольні і невольні, і всі свідомі і несвідомі, Чоловіколюбче.
Життєпис
Олександр Сергієнко син Оксани Мешко, інженер за першою вищою освітою (Київський сільгоспінститут), медик — за другою: вчився в медінституті, в 1965 р. увійшов до оргкомітету постійно діючого диспуту з питань української мови та культури, діяльність якого була припинена репресивними методами. 28.05.1966 за спробу потрапити на міський вечір пам'яті І. Франка разом з М.ХОЛОДНИМ заарештований на 15 діб і як наслідок — 1967 р. виключений з медінституту. Працював як мистець-реставратор, інженер-механік, учитель креслення у Києві — там, де міг влаштуватися на роботу, бо за «антирадянську діяльність» йому не давали нормально працювати; в 1960-их pp. учасник протестних акцій проти переслідувань діячів української культури. 1972 засуджений на 7 років таборів і 3 роки заслання, перебував у Пермських таборах; 1973 додатково засуджений на 3-річне ув'язнення у Володимирській в'язниці.
На початку 90 рр. активно включився в національні-політичні рухи. Очолював Українську Християнсько-Демократичну партію, займався питаннями освіти, будучи депутатом Київської міської ради 1994–1998 рр. скликання, працював в комітеті з освіти. В 1994 році, (у віці 62 років) здобув ступінь магістра державного управління і самоврядування в ІДУС (тепер НАДу при Президенті України).