Пам'яті Грихорія Хомишина
27.03.2014
25 березня парафіяльна громада церкви св. Микола Мирлікійського на Аскольдовій Могилі пам’янула молитвою блаженого мучиника Григорія Хомишина.
Григорій Хомишин – видатний громадський, політичний діяч Галичини першої половини ХХ століття. Його життя і діяльність досі малодосліджені, навколо його імені поширюється чимало недостовірних фактів і домислів.
Григорій Хомишин народився 25 березня 1867 року, у родині селянина-середняка в с. Гадинківці, Гусятинського району, Тернопільської області. Навчання Григорій розпочав у сільській початковій школі. Провчившись там чотири роки, у дванадцятирічному віці вступив до Тернопільської гімназії, яку закінчив 1888 року на відмінно.
З дитинства Григорій відзначався побожністю і вже як учень гімназії належав до одного з релігійних товариств. Завжди був одним з кращих учнів не лише у класі, а й цілій гімназії, взірцем для інших. 1888 року, побожний юнак вступив до Львівського Університету на богословський факультет, після закінчення якого 1893 року отримав ієрейські свячення. Згодом навчався у Віденській Вищій Духовній Академії, де одержав звання доктора богослов’я.
Пропрацювавши деякий час вчителем богослов’я у школах м. Коломиї, став ректором Львівської семінарії. А 1904 року Андрей Шептицький призначив о. Григорія Станіславським єпископом. До 1945 року він був на цій посаді – в період, коли західна Україна перебувала під владою, спочатку, Австро-Угорщини, а потім – Польської держави. Додалися ще й лихоліття двох найжахливіших світових війн. Та, наперекір канві історичних подій, Г. Хомишин робив все можливе для порятунку віруючих і покращення їх становища.
Будучи Станіславським єпископом, він дбав не лише про розвиток і добробут церков та монастирів, а й виділяв чималі кошти на розвиток шкіл, дитячих захоронок і сільських читалень. Своїми проповідями і видавничою діяльністю сприяв не тільки духовному збагаченню віруючих, а й піднесенню їх національної свідомості.
В бурхливі роки національно-визвольної революції допоміг Українській Національній Раді ЗУНР, надавши приміщення для неї в Станіславі, брав участь у її засіданнях і нарадах. Активно закликав населення до вступу в Українську Галицьку Армію. Направляв до УГА священиків у якості капеланів для ідеологічного зміцнення військ.
Створив Українську католицьку народну партію, яка з 1931 року діяла під назвою Українська народна обнова. Відстоював здобуття власними силами народу української територіальної автономії в межах Польської держави. Протестував проти „пацифікації”, але водночас засуджував екстремістську діяльність націоналістів, яка призводила до ще більших утисків зі сторони польської адміністрації.
В міжвоєнний період вів активну пропаганду проти більшовиків, за що пізніше і був покараний ними. Відкрито виступав проти масового винищення євреїв в роки Другої світової війни, закликав громадян Станіслава допомагати їм і захищати від фашистів. За це Преосвященний Владика був заарештований і жорстоко побитий німцями. Влітку 1941 року першим на міському мітингу урочисто привітав Акт відновлення Української Держави.
1945 року заарештований і закатований більшовиками.
Григорій Хомишин був видатною особистістю, патріотом, прихильником відродження української державності, борцем за Віру Христову та мир на землі.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
