Звіт №17 проНАДХОДЖЕННЯ ЛИСТІВ03.11.2013 р. — 23листи

20.12.2013

Листи від ув'язнених  (з них вперше звернулись 5 осіб)

Чернігівська виправна колонія ЧВК-44 (м.Чернігів) — 10 листів

Збаразька виправна колонія ЗВК-63 (Тернопільська обл.) — 4 листи

Качанівська виправна колонія КВК-54 (м.Харків) — 4 листи

Надержинщинська виправна колонія НВК-65(Полтавська обл.) — 1 лист

Орджонікідзевський виправний ОВЦ-79 (Дніпропетровська обл.) —1 лист

Подяка за посилки для дітей –3 листи

“... спасибо Вам большое, как хорошочто Вы мне ответили и позвонили моей маме. Да, ей действительно сейчас тяжело у Алиночки даже назиму тёплых вещей нет, не сапог, не куртки... Я молюсь Господу и прошу прощения и здоровья родным и близким, я верю в Господа и знаю что Он им поможет... Мне осталось ещё 1,5 года скоро я буду дома, и Алиночку и маму некогда не брошу”

                                               Ольга Ш. (Чернігівська ВК)

“... нахожусь в местах лишения свободы за кражу, срок 3 года и 3 мес. Я знаю что я грешница и за свои грехи я каюсь и молюсь. Прошу Вас о помощи, помогите пожайлуста лекарствами. Очень болею, а помощь некому, дома мать с маленьким ребёнком. Я вам высылаю рецепт”

                                               Світлана Л. (Чернігівська ВК)

“Добрий день о.Ігор! Отримала вашого листа з якого дізналася, що ви відгукнулися на моє прохання, а потім і від свекрухи теж дізналася, що вона отримала від вас посилочку. Я вам щіро вдячна. В своєму листі ви питаєте за мого синочка Женю, який знаходився до трьох річного віку в будинку дитини на території колонії. Так йому вже пішов п’ятий рік і знаходиться він під опікою в дитячому будинку сімейного типу... Я обрала для нього сім’ю, яка має тринадцять діток і перебуває в мирі з Богом. Вони сім’я віруюча, Жені добре там. Ми з ними листуємось, я телефоную їм, розмовляю з сином, вони привозять його до мене на побачення. Мені дуже приємно, що ви пам’ятаєте про мене й моїх діточок. Ось адреса по якій Женя зараз проживає. Мені буде дуже приємно, якщо ви поздравите Женю зі святом св.Миколая. Мені залишилось до кінця мого строку два роки. Але мені ставлять тяжкий діагноз і відправляють на лікарню в м.Львів. Я ще раз вам щіро вдячна за вашу допомогу. Якщо приїду назад з лікарні можно я напишу вам листа?”

                                               Олена П. (Чернігівська ВК)

“... Прошу Вас помогите мне медикаментами: от кашля, противогрипозные и высылаю Вам рецепт. И если можете очки (+5) и звёздочку”

                                               Катерина І. (Чернігівська ВК)

“... в моей жизни ничего хорошего не было. Друзья, компании, водка, а итог – тюрьма... В свои 40 лет у меня нету совершенно ничего. Даже жилья своего не имею. Весной, летом, осенью – мне легче жить, потому что работаю по людям – огороды. Копейка своя есть, а вот зимой – очень трудно. Работы нету, живу в подвале. Хорошо, что горячие трубы есть, что я могу хоть немного согреться и поспать. Кушать нечего, а постоянно просить у людей – стыдно. Родных у меня нету, может где-то и есть, но я за них не знаю. Воспитывалась я в детском доме для сирот. Ну, а дальше жизнь пошла такая, что я никому не желаю... Хочу Вас попросить о своей нужде. У меня нету: мыла, порошка, прокладок, шампунь, зубной пасты, туалетной бумаги, крем для рук, если сможите, то тетрадь и пару конвертов. По силе Вашей возможности, то продукты, которые запариваются: мивина вермишель и приправа, картошка-пюре, олия, сахар, чай, консервы, лук, чеснок, конфеты, печенье, халва и т.д. Я всё перечислять не буду. Господь Вам подскажет, то Вы и вышлите. С вещей мне ничего не надо”

                                               Ірина К. (Чернігівська ВК)

“... Срок у меня 8 лет пятый год уже сижу и мучаюсь с желудком у меня хронический гастрит, и мне два раза в год нужно проходить курс лечения. Помогите мне пожалуйста медикаментами... мне только 39 лет. Я очень нуждаюсь в Вашей помощи. Сейчас у меня воспалился желудок, а лечить нечем”

                                               Наталія Н. (Чернігівська ВК)

“... Кожен день ми з сестрами на вечірній молитві дякуємо Господа за вас, за кожного служителя, за усіх, хто працює на Божій ниві!!! В першу чергу я хочу подякувати вас за те, що мій син отримав від вас «Шкільний портфелик». Він дуже вдячний вам за підтримку... Я зараз дуже бажаю написати вам листа на українській рідній мові, я з вами частіше спілкуюся на російській, але розумію, що краще української мови не має і треба розвиватися у цьому напрямку. Тепер хочу поділитися з вами своєю радістю. Але ж цю радість ви мені принесли... Серед жіночих колоній наша колонія має два переможних місця – 1-е і 3-е. Я зраділа за наших дівчат. А коли ви мені повідомили, що моя робота відправлена на конкурс до Німеччини, я від такої новини аж розплакалася на радощах!.. Хочу поділитися з вами Господніми чудесами у нашій колонії. З різних відділень Господь зібрав сестер, з яких народилася християнська група прославлення. Ми її назвали «Фіміам»”

                                               Алла Б. (Чернігівська ВК)

“... из за болезни нахожусь в инвалидном отряде молюсь у Бога за свои грехичтобы простыв и у Вас прошу помочь мне в трудную менуту люды добрые мне неоткого бо немогу себя обезпечить. Помогите мощимися придлажнестями продуктами быстрого приготовленыя и чтонебуть слаткого”

                                               Олена В. (Чернігівська ВК)

“... Благодарю Бога за ваше письмо, за то что молитесь за меня, незабываете”

                                               Оксана К. (Чернігівська ВК)

“... Получила Ваше письмо за которое большое спасибо, я даже и неждала ответа спасибо что откликнулись... Я даже незнаю что Вам писать. Если сможете то помогите, чем сможете(перебуває в туб.лікарні). Да благословит Вас Господь за Ваши добрые дела”

                                               Галина І. (Збаразька ВК, Тернопільська обл.)

“... в нас нема українського словника, я не дуже грамотно пишу и це е моя грішність що не вчила в школі. Це е писеник де молитви та різдвяні пісні а якщо можете то можна діски я залюбки та дівчата будемо слухати. А ще я хотіла щоб дуже допомогли з вишивкою. Можна попросити у Вас Біблію и мені дуже хотілось почитать литературу поучительну... О.Ігор можна попросити календарь на 14 год... не повірите але немаю ні одежі ні взуття хожу ще в резинових, Боже я так устала просити, але Він не хоче забирати у вічне свое царствіе я мабуть ще не зовсім збагнула що без Ісуса немає життя на землі і щирого каяття. Я буду молитися кожну вільну минуту и просити прощення за все скоєне”

                                               Віра Н. (Збаразька ВК, Тернопільська обл.)

“... сестра Юзепа в листопаді піде до дому покине муки всі. Мені ще нада добувати до кінця, скільки осталось до весни. На все Божья воля, Він за нас все время беспокоєтся, нипокидає в біді. От бабуля Юзепа переболіла грипом, сійчас вона теж задихається нехоче в санчастину лягати помаленько ходи. Сійчас мене прижало но стараюсь непідатися, щоб злягти, а перехожую. Ми нашого Бога все славимо ми без него нікуди негодимось. Мені В. із Луцька із дома пристарелих 33 роки, інвалід на коляскі, пише листи присилає газети за Бога нашего молитви я всігда рада получити і відповісти на їй листи, таких людей жалко но вона пише, що 7 років лежача була, а Бог поміг вона в даний момент може сама с кроваті коляску сісти і листи писати. Пише Бог мене спас, ізцілив і все мені поміг. Ми всігда молимося за Вас за Ваші сімї. А я благодарю Господу за то, що криша над головою, за хліб за жизню. Слава Богу”

                                               Юзепа К. (Збаразька ВК, Тернопільська обл.)

“... почала займатись вишиванням. Вишила невеличку ікону Св.Миколая Чудотворця. Віддала нач.відділення, мабуть відправлять в Київ... Скорбимо, захворів отець Стефаній який нас дуже часто провідував роками. Але тепер знаходиться в лікарні протягом багатьох місяців. Я також хворію, зараз проходжу амбулаторно-профілактичний курс лікування – уколи – капельниці і думаю що Господь не покине мене. Молюсь, відвідую молитовну кімнату кожного дня”

                                               Любов С. (Збаразька ВК, Тернопільська обл.)

“... Я дуже Вам вдячна за листи і підтримку якщо можна то вишліт старі в’язані речі щоб мені пов’язати носочки і рукавички діткам на подарунки до миколая в дитячий будинок... Я пам’ятаю як моя бабуся мене вчила що Бог дивиться з неба за нами і все бачить і я Його завжди боялась і слухалась свою маму хотья вона не рідна в мене була моя мама померла при пологах і я росла в будинку малят до трьох років потім тато одружився і мене забрали але з дитинства я мало бачила добра мама пила тато теж і постійні сварки одна бабуся яку я дуже любила але вона скоро померла, але я пам’ятаю як вона до мене приходила і я знею розмовляла, це правда я її бачила і знаю вона була мій ангел охоронець її присутність я відчувала скрізь і мені було добре своїх дітей я теж навчала боятись Бога і негрішити і я вірю, що насіння яке я в них посіяла зійде

Я хочу розповісти свою історію, що непотрібно красти

Одного разу прийшла до мене подруга і сказала підем сьогодні вночі в колгосп і накопаєм картоплі молодої і повезем в Київ і продамо вона зараз дорога я їй кажу давай дома накопаєм, а вдома нехай на далі буде каже вона я подумала і згодилась пішли накопали продали накупили речі, але думки мене не покидали це гріх Бог накаже але згодом забула. Прийшов час копати свою картоплю, гичка на картоплі така гарна стали копати і одна дрібна і ями під кожним кущем ніби хтось покопав і майже стільки скільки ми перекопали в колгоспі і я зрозуміла, що це кара ібо сказано не кради с тих пір я ніколи неходила ні пощо в колгоспі красти бо знала що візьму чуть а забереться на більше лучше давати і Бог дасть і дітей навчала... І ще багато повчальних історій в дитинстві було як квіти на могилах брали з подругою і в букет збирали а потім бабуся заставляла ввечері нести на кладовище і ми пішли хоть плакали бо боялись що мертві до нас прийдуть”

                                               Тетяна С. (Качанівська ВК, м.Харків)

“... Я Вам очень благодарна за поддержку, у меня 30 октября комиссия первая, даст Бог в начале ноября будет вторая и с Божьей помощью пойду домой. Будет возможность напишите я ещё и в ноябре здесь буду не знаю когда ещё суд будет.

Песня

(для собрания верующих в Орджоникидзевском исправительном центре

на мотив песни «Снова замерло всё до рассвета»)

Снова вместе и снова: «Спасибо»

Говорим мы Отцу своему

Пусть тревоги проносятся мимо

Пропоём же мы славу Ему.

         Так случилось в беде повстречались

         И нелегкую ношу несём

Слава Богу, что вместе собрались

И поддержку друг другу даём.

Защити от соблазнов нас, Боже,

И тернением нас надели

Дай любви нам и мудрости тоже

Ты нас, Господи, благослови.

         Время лечит, спасает от боли

         Все мы Господа просим: «Спаси!»

         Если будет на то Твоя воля,

         Чашу эту, Отец, пронеси,

Помоги одолеть все невзгоды,

И достойно пройти путь земной,

Чтоб на все отведённые годы

Были мы нераздельны с Тобой”

                                      Світлана Ш. (Орджонікідзевський ВЦ, Дніпропетровська обл.)

“Шановні добродії Церковної громади УГКЦ Аскольдова Могила

та о.Ігор Онишкевич!

Я отримала від Вас посилку для мого онука Євгенія Б., за що щіро Вам дякую!

Все, що Ви надіслали нам доречно. Я ще раз Вам дякую за турботу.

Хай Вам буде удача у всіх справах, низький Вам уклін.

З повагою Світлана Л.”

Світлана Л. (Дніпропетровська обл., Євген, 12р. – син Алли Б.,Чернігівська ВК)