Лист ув'язненої Тетяни С., Качанівська виправна колонія КВК-54, м.Харків

04.11.2013

“Слава навіки Господу Нашому Ісусу Христу!

Я щиро дякую за Ваш лист та духовну підтримку. Я хочу розповісти Вам свою історію – тобто свідчення що для Господа нема нічого неможливого. Я жила в селі працювала на різних роботах і коли зірвалась Чорнобільська станція мені було 26 років чоловікові було 31 у мене було вже троє дітей. Через рік після аварії помер чоловік серцевий недостаток я залишилась з трьома доньками, через 9 місяців вийшла заміж він був неодружений але жив з жінкою так вийшло, що я ніби відбила я народила четверту дитину і захворіла в мене була опухоль в гортані я відразу в лікарню не поїхала а рік пробула дома бо малі були діти старшій було 11 років а найменшій рік. В нас в селі хворіло три душі і вони померли а я молилась хоть до церкви неходила бо в селі небуло церкви тай не віріла що щось допоможе тоді зважилась поїхати в лікарню в Житомир в обласну лікарню мене поклали чоловік залишився з дочками я пробула дві неділі і повернулась підлікувалась. Я зовсім немогла говорити і лікарі надій ніяких недавали до нас в село приїхали Евангелісти проповідувать донька на той час навчалась уже в училищі, а я пянствувала гуляла і чекала смерті дуже боліло горло і неможна було дихати коли приїхала донька з училища це найменша від першого чоловіка сказала мені Мамо піди до церкви і покайся Бог є скрізь ти довірся Йому і Він допоможе я нехотіла і непішла відразу та всеж таки зважилась і пішла там було дуже багато людей і мені сподобалось я ніколи нечула як читають і розказують Біблію і я покаялась. Я так плакала, що незнаю, що зімною сталось і коли я прийшла додому мені стало легше дихати я нестала ходити в свої компанії стала читати Біблію і мені набагато краще стало я стала гарно розмовляти і навіть співати і я за це все вдячна Богу. Але знов стала ходити в свої компанії тоді в мене захворів чоловік на туберкульоз грошей небуло за що лікувати і я знов звернулась до Бога по допомогу і Він знов мені допоміг послав на мій шлях людей які дали гроші на ліки чоловік одужав, але знов дявол ходив біля нас і знов я впала не повіріла в слово Господа і ось я в тюрьмі зло зробило свою справу але я вдячна Господу, тут я навчилась довіряти Богу...

О.Ігор мені так легко на душі коли нема злості коли ти всіх любиш і здається що всіх хочеться обняти, але хто не знає Бога той неможе мене зрозуміти. Я ще хотіла написати відіння яке я бачила коли ходила вагітна і поїхала робити аборт я просила Господа щоб більше небуло в мне дітей це було після того як я хворіла на опухоль в горлі. Чоловік мій був проти аборта але я поїхала і зробила коли я йшла додому а це треба було іти в інше село я зайшла до своєї матері щоб відпочити. Коли приїхала автобусом і прилягла на ліжко і бачу сон як наяву. Іду я дорогою аж бачу на дорозі стоїть чоловік з довгою бородою сиве волосся у руці посох в довгому халаті підперезаний поясом і посохом рубав вужа який лежав на дорозі. Я підійшла ближче і спитала навіщо ви це робите він же живий і як пищить а він мені відповідає а ти своїх дітей нежаліла коли вбивала і тоді я зрозуміла більше в тебе не буде дітей ніколи після цього я прожила з чоловіком 15 років мені тоді було 35 років і я більше невагітніла їздила провірятись до лікарів сказали що все гаразд, але я знала, що це кара Господа за ті аборти які я робила. Я хочу сказати молоді це дуже великий гріх, але зараз в мене 2 дочки віруючи у однієї 6 дітей в другої 5 і в меншої 2 а саме найменшої 3 і я дуже рада що в мене 16 внуків але вони мене не простили непишуть хоть я інколи їм звоню згодом все буде добре я вірю Слава Христу

С.Таня