Визнання віри, яке Хорхе Маріо Бергольйо написав за день до прийняття священичих свячень (1969 року).
Хочу вірити в Бога Отця, Котрий любить мене як свою дитину, і в Ісуса, Господа, Котрий вдихнув у моє життя свого духа, щоб я усміхався і міг дійти до Царства вічного життя.
Вірю в історію мого життя, над яким осіннього дня, 21 вересня, спочив сповнений любові погляд Бога, попровадив мене на місце зустрічі і запросив йти за Ним.
Вірю в моє терпіння, яке не приносить плоди через егоїзм, в якому скривається.
Вірю в слабкість моєї душі, яка прагне брати і нічого не давати… не давати.
Вірю в доброту інших людей, і що мушу любити їх без страху, і що ніколи не можу зрадити їх, шукаючи власної безпеки.
Вірю в богопосвячене життя.
Вірю, що можу палко любити.
Вірю у щоденне умертвіння, всепалення, від яких втікаю, але які усміхаються до мене і просять, щоб я їх прийняв.
Вірю в терпеливість Бога, яка обнімає і є такою приємною, як літня ніч.
Вірю, що тато є в небі разом з Господом.
Вірю, що там також є отець Дуарте і заступається за моє священство.
Вірю в Марію, мою матір, Котра мене любить і ніколи не залишить самого. І очікую щоденних несподіванок, які будуть проявом любові, сили, зради і ігріха: це буде супроводжувати мене аж до дня остаточної зустрічі з тим чудовим обличчям, яке я не знаю як виглядає, від якого ще втікаю, але яке прагну пізнати і полюбити. Амінь.
Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі".
Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його".
Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині.
Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19).
Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.
Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення.
Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.