Нагадай мені, Боже….
11.04.2013
Нагадай мені, Боже... хворобою, що існують хворі, щоб я вмів(-ла) їх розуміти і не забув(-ла) про них.
Нагадай мені, Боже... терпінням про страждаючих, щоб я не забув(-ла) співчувати і плакати.
Нагадай мені, Боже... приниженням про відкинутих, щоб я не возносився(-лась) надто високо над іншими і не забував(-ла) про забутих.
Нагадай мені, Боже... образою про скривдженних, щоб я не забув(-ла) біль душі, коли виникне бажання когось образити.
Нагадай мені Боже... голодом про бідних і знедолених, щоб я не забув(-ла) дивитись в очі потребуючим і підтримати їх чим зможу.
Нагадай мені, Боже... красою цього світу, щоб я пригадав(-ла) собі, що я є сотворений(-а) на Твій образ і подобу, і що покликаний(-а) продовжувати Твоє діло творення.
Нагадай мені, Боже... гріхом про грішних людей, щоб я їх не осуджував(-ла), а співчував(-ла) і молився(-лася) за їхнє навернення.
Нагадай мені, Боже... радістю, що існує радість, і щоб не забув(-ла), що життю потрібно радіти.
Нагадай мені, Боже... самотністю, щоб я пам’ятав(-ла) про осуджених несправедливо, щоб я відчув(-ла) на собі одинокість і покинутість і, щоб я не забув(-ла) душевний біль одинокої людини.
Нагадай мені, Боже…
Не забудь про мене, Боже...
Ти знаєш, що я часто можу захопитись тим, що мене віддалює від реальності життя.
Ти знаєш, як я потім блукаю, щоб повернутись до щоденності.
Тому нагадуй про те, що є довкола, що біля нас, що буває і в нас самих.
Коли – це все спіткає мене, то пригадай мені цю молитву, щоб я пригадав(-ла) собі, що Ти мене пам’ятаєш...
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
