Хресна Дорога Молодіжної спільноти Церкви святого Миколая чудотворця на Аскольдовій могилі 2013
06.04.2013
Слава Ісусу Христу!
Дорогі друзі, в цьому році, як і кожного року, на Аскольдовій могилі відбудеться молодіжна Хресна дорога. Попередньо заплановано проведення на 23 квітня, у вівторок, о 19.00, після вечірньої літургії у храмі Миколи Чудотворця на Аскольдовій Могилі.
Хресна дорога - це чудова нагода, щоб хоч трохи спинитися у щоденному вирі життя і присвятити одну годину оздоровленню і очищенню власної душі. Це час для роздумів над місцем Бога у світі, у суспільстві, у родині, роботі, у стосунках з друзями і колегами. Це час сакраментальних питань і відповідей між Богом і людиною.
Запрошую усіх Вас на першу репетицію в неділю, 07 квітня, на Благовіщення, яка відбудеться о 14.00 в крипті церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі.
Пісня: «Настала ніч, затихло всюди».
1. Настала ніч, затихло всюди,
Заснув святий Єрусалим.
Схиливши голову на груди
Христос сидів і учні з ним.
2. І на чоло христове біле,
Вже виступав кривавий піт.
Прийміть і їжте моє тіло,
Я кров проллю за вас усіх.
3. Ще ніч була, ще сонне місто,
Поринуло у сизу тьму.
А Божий Син йшов урочисто
На муки й смерть і на ганьбу.
Стація 1
Ісус засуджений нахреснусмерть
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
„Пилат же сказав до них: „Що за зло вчинив він?” А вони ще гірше кричали: Розіпни його!” Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп`яли” (Мр. 15, 14-15)
Христа засуджують на смерть. Його несправедливо звинувачують. Однак, будучи невинним, і знаючи де і коли помре, Ісус відважно приймає свою долю.
В моєму житті теж є хвилини, коли я мушу прийняти ту дорогу, що стелиться переді мною. Це може бути самотність або втрата дорогої мені особи, це може бути якесь рішення, що змінить хід мого життя. Існують хвилини, коли мені доводиться прийняти життя таким, яким воно є насправді. Ти зробив так, Господи, і я також хочу Тебе наслідувати. Хочу цілковито й довірливо віддатися в Божі руки та йти вперед, щоб вчинити життя кращим для себе і для інших.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: «Глянь, душе грішна»
Глянь, душе грішна, ось пред всім людом,
Судить Ісуса Пилат своїм судом.
Хоч Го святим зве і руки вмиває,
Кров неповинну на смерть осуджає.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 2
Ісус бере на себе хрест
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
"А коли насміялися з Нього, скинули з Нього плащ, надягли на Нього Його одіж і повели на розп'яття" (Матей 27, 31)
Це - не смерть героя. Це дорога приниження. Це дорога болю. Він приймає цей хрест без прокляття. Приймає терновий вінець нашої зневаги.
Він обирає її. Обирає цілком свідомо і потім до останнього кроку не відрікається від свого хреста. І запитує нас, що хочемо бути Його учнями: "Чи можете пити чашу, яку я п'ю..?"(Марко 10, 38)
А ми - ми розгублені діти. Ми стоїмо на початку свого шляху. У нас не вистачає сміливості взяти цей хрест. У нас не вистачає сили пройти цю дорогу, залишитися їй вірними до кінця. Стараємося забути про Ісуса, який стоїть на початку нашого шляху і кличе нас: Візьміть свій хрест і йдіть за мною. Я - Дорога, Правда і Життя. Адже це наша дорога, наше життя. І ніхто не пройде, не проживе його за нас.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: «Хрест на плечі накладають»
Хрест на плечі накладають,
Б’ють, катують, попихають.
Серед крові, серед поту
Спас іде вже на Голгофу.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 3
Ісус вперше падає під тягарем хреста
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
Людське життя, людська дорога - це дуже часто болючі падіння. Ісус падає, бо падаємо ми. І тоді, по дорозі на Голгофу, Ісус пережив усі наші падіння. Він падав раз, він падав тисячі раз - разом із кожним з нас. Він пережив усі наші невдачі і поразки, усі втрати, всі розчарування.
Коли падаєш вперше, здається, що це вже кінець Але життя - це сила підніматися після падіння. Вона в тобі. Віднайди її і піднімися - разом з Ісусом - Богом страждаючих, Богом покірних. Найпростіше зостатися там, на сірому камінні. Але Він цього не зробив. Він ішов далі - до своєї мети. У тебе теж є своя висока зоря. Тобі не судилося навіки застрягнути у цих перших проблемах, у цих гріхах, на цих перешкодах. Не залишайся лежати на цьому твердому камінні. Піднімайся і йди далі. Життя - це рух. Життя - це вдосконалення. Життя - це боротьба з падіннями. Ісус іде з тобою.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня з Тезе: «Хай благий Дух Ісуса»
Хай благий Дух Ісуса,
Хай благий Дух любові
Зміцнить твоє серце. / 2 р.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 4
Ісус зустрічається зі своєю Матір'ю
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
Господи, мені жаль Твою бідну матір. Вона йде за Тобою. Вона йде за людством на його хресній дорозі. Йде в натовпі непомітна, але не відводить від Тебе очей. Жоден Твій рух чи зітхання, жодна з Твоїх ран не пройшли повз її увагу. Вона знає Твої терпіння, і не наближаючись до Тебе, не торкаючись Тебе, не розмовляючи з Тобою, Вона з Тобою, Господи, рятує світ!
Господи, допоможи нам йти до людей з прагненням полегшити їх проблеми і страждання, допоможи, щоб ми ніколи не відводили очей від їх потреб, щоб ніколи не зачиняли своїх сердець. Щоб, приймаючи терпіння світу, терпіли і переживали їх, як Марія, Твоя Мати.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: «Моліться, батьки, за своїми дітьми»
- 1. Моліться, батьки, за своїми дітьми,
Бо Мати Святая молилась.
Стояла в сльозах на Голгофі Вона,
На синові муки дивилась.
- 2. Кати шаленіли, ридали жінки,
Від жаху тремтіли Пилати,
Кричала до неба Голгофа страшна
І плакала Божая Мати.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 5
Симон Киринеєць допомагає Ісусові нести хрест
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
"...Схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом" (Лука 23; 26)
Симеон йшов по дорозі, і затримали його. Першого-ліпшого, незнайомого нікому. Господи, Ти приймаєш його допомогу. Ти, Господь Всемогутній, дозволяєш, щоб допомагала Тобі безсила людина. Господи, Ти хочеш, щоб людина була Тобі потрібна.
.Як часто ми говоримо ці слова: "Я справлюсь сам. Мені ніхто не потрібен. Втомила вже ваша опіка. Дайте мені спокій". Ми не вміємо просто прийняти поміч. Але ще ніхто не пройшов цей шлях без допомоги. Ми повинні прийняти свою слабкість і відмовитися від гордині. Ми повинні впустити інших, дати їм шанс допомогти нам. Коли ми просимо в Господа допомоги, найімовірніше, що Він простягне нам руку нашого ближнього. Уміймо її прийняти.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня з Тезе: В Тобі сховаюсь я.
В Тобі сховаюсь я,
Ти чуєш голос мій. Коли
Тяжко на душі, до Тебе я приходжу.
Ти надія моя, надія ти моя,
Кожен скаже сильний я
В Господі моїм.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 6
Вероніка витирає лице Ісуса
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
Господи, вона довго на Тебе дивилась, Терпіла, бачачи Твоє терпіння. Не в змозі більше витримати, розсунула вояків і м’яким полотном обтерла Твоє обличчя. Риси Твого скривавленого Лиця відбилися спочатку в її серці, а потім на полотні.
Ми не завжди можемо рятувати світ. Але часом від нас потрібно лише малого діла милосердя. Такий незначний, на перший погляд, вчинок стосовно наших ближніх спроможний вчинити чудо любові. Є деякі найпростіші, але такі необхідні речі, які зі всього народу зробила лише вона, Вероніка. Часто ми прагнемо великого геройства, але не робимо тих найменших речей, які могли б лишити в нашій душі обличчя Ісуса
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: «Люблю Тебе, люблю всім серцем, Боже».
- 1. Люблю Тебе, люблю всім серцем, Боже,
Як людське серце полюбити може.
Мені Ти ціль і світ, життя, дорога,
У світі цім, без них життя убоге.
2. Коли заплачу, Ти мене потішиш,
Коли упаду, з поміччю поспішиш.
Навчи мене в недолі сльози втерти,
Навчи мене в любові жити й вмерти.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 7
Ісус вдруге падає під хрестом
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
Він йшов один, а поруч ішли тисячі, але їх тверді серця не зворушилися Його болем. І Він падає вдруге під цим хрестом. Натовп десь відсторонює Його Матір, і немає поряд ні Симона, ні Вероніки, Його учні втекли чи сховалися, і він падає на цій твердій кам'янистій дорозі. Ісусе, навіщо Ти піднімаєшся й цього разу? Серед цього натовпу, серед всього людства ніхто не вартий Твоїх мук, ніхто не може зрозуміти Твого шляху. Але ти піднімаєшся і йдеш далі. Йдеш заради людей, які Тебе покинули, людей, яких Ти не покинеш ніколи.
Скільки б у нас не було друзів, буває час, коли ми почуваємо себе зовсім самотніми. І на цілій планеті немає нікого, хто почув би наш крик, наш біль. Таке падіння є падінням в самоту. Ісус теж пережив це. Не слід злитись на світ, що не хоче нас почути. Не слід винити тих, хто мав би бути поруч, але не був. Лише в допомозі іншим можлива справжня перемога над власною самотністю.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня з Тезе: «Моя душа знаходить спокій і мир»
Моя душа знаходить спокій і мир,
Лише у Господі.
Він є твердиня і душі спасіння,
Утішитель Він є.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 8
Жінки плачуть над Ісусом
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
Ісус же обернувся до них і сказав: „Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми!” (Лука 23; 28)
Це Він, Ісус. Він зціляв їхніх хворих, він воскрешав їхніх мертвих, він нагодував їх хлібом і рибою, він перетворював їх воду на вино, він прийшов до них по воді, - а вони все одно його розіп'яли. Він приніс їм любов, а у відповідь отримав каміння. "Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?"(Матей 21; 40) Що буде з тими, які не прийняли Ісуса?
Бачачи цих жінок, Ісус співчуває їм і їх дітям. Кому Він співчуває? Народу, що прийняв Його кров на себе і на своїх дітей? Тим, котрі підуть слідом за ним цією хресною дорогою? Чи тим, за яких він так терпить, а вони все одно не підуть за ним?
Скільки крові Ісуса пролито за людей, які так ніколи й не приймуть відкуплення? Може, це і є найбільша трагедія?
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня з Тезе: Повіруй мені.
Повіруй Мені, буду тебе вести,
Повіруй Мені, бо розумію тебе!
Повіруй Мені, бо тебе не покину,
Повіруй Мені, бо я люблю тебе!/2 р.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 9
Ісус втретє падає під тягарем хреста
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
Залишилося ще небагато, але ж ці останні кроки найважчі, бо у цьому людському тілі уже не лишилося сили. Ісус іде крізь біль у ще нестерпніший біль, і - падає втретє на цьому шляху. Він встає і йде далі, хоча попереду бачить лиш Голгофу, лиш смерть. Він міг би померти тут, просто залишитись, і уникнути решти цих мук, але він вірний своєму шляху до кінця, до останнього кроку. Він йде і заради тих, хто надто слабкий, і заради тих, хто Його не почує, хто не схоче Його почути, заради кожного з нас. Він вип'є цю чашу до дна, він вип'є її заради нас.
Коли падаємо втретє, дуже важко піднятися, щоб продовжити шлях. Ми вже втратили багато ілюзій, і розуміємо, що попереду - не зовсім те, на що ми сподівалися. Ми дуже втомилися, і дорога виявилась довшою, ніж здавалося спочатку. Наше земне життя не завжди є красивим чи таким, як ми хотіли б. Але воно є таким, яким повинно бути. І дорога створена для того, щоб пройти її до кінця.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: «Твоїм терпінням покланяюсь».
- 1. Твоїм терпінням покланяюсь,
Душею вслід за ними лину.
В гору Голгофу я вдивляюсь –
Там, де страждав Ти, Божий Сину.
- 2. Вінок терновий наложили
Тобі – цареві всього світу.
Плювали, били, катували
Тебе твої невдячні діти.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 10
Ісус обнажений і напоєний жовчю
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
„Прибули на місце, що зветься Голгота, тобто сказати „Череп-місце”, дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не хотів пити. Ті ж, що розіп'яли Його, поділили Його одежу, кинувши жереб" (Матей, 27;34-35)
Ісусе, Ти все пройшов, все виконав, все віддав до останнього, навіть одежу. І нічого не взяв для себе із цього злого світу, бо вони простягли Тобі лиш вино із жовчю, цей світ для Тебе має тільки біль. Але дарма, в Тобі немає злоби. Ти стоїш віч-на-віч із своїми катами, і без жодного слова докору віддаєш їм останнє.
Ми не вміємо віддавати себе у кожній справі так повністю, так до останнього, не чекаючи віддачі, як це зробив Ісус. Ми надто боїмося стати незахищеними перед світом, перед Його злом. Ми боїмося глуму і приниження. Люди зневажають того, кого не розуміють. Але Ісус простив і це.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: Любіться, мої діти!
1 2. Любіться, мої діти / 2 р.
Як я вас полюбив.
В любові всім служіте /2 р.
Як сам Я вам служив.
Приспів 1:
Потім весь світ спізнає,
Що друзі мої Ви.
Коли любов між Вами / 2 р.
Ділами зацвіте.
Приспів 2:
Візьміть терплячих в серце,
І сльози втріть з очей.
Візьміть слабких на руки / 2 р.
У царство Боже йдіть.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 11
Ісуса прибивають до хреста
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
"І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп`яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці” (Лк. 23, 33)
Люди ідуть до перемог чи досягнень, а Він ішов до своєї поразки. Люди прагнуть до слави, а Він приймає приниження. Люди шукають свободи, а Він дав себе прибити по руках і ногах до хреста - символу своєї муки. Він був сильним і став слабким, найслабшим із людей, Він був високим і принизився. А якими є наші вершини, до яких ми прямуємо? Вершиною Ісуса була вершина любові, а чи є любов і нашою метою? Чи зможемо ми заради неї відмовитися від слави, багатства, свободи? Чи прийняли б ми Його шлях і Його мету?
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: Голгофо!
Побути тут кожному слід, в цій тиші далекий є світ.
Ти гоїш мій біль, тамуєш мій страх,
Ісусе, Спасителю мій!
Приспів: То не цвяхи, а мій гріх Тебе прибив!
То не люди, а мій гріх Тебе судив!
То не цвяхи, а мій гріх Тебе тримав!
Хоч давно це було, Ти за мене страждав.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 12
Ісус помирає на хресті
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
"І роздерлася завіса храму надвоє, від верху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;" "А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: "Це справді був Син Божий!"(Матей 27; 51, 54)
Це все. До останньої краплі випита найгіркіша чаша. Сказані всі слова, всі вже відкуплені й прощені. Лише... чи зможуть вони простити самі себе? Адже тільки тепер, коли уже надто пізно, вони зрозуміли, кого убили. Вони мали ціле Ісусове життя, щоб пізнати Його, щоб покаятися, але не зробили цього.
Люди, що живуть поруч, не вічні. Дуже часто лише після того, як ми їх втратили, усвідомлюємо, настільки важливими вони були для нас. Але уже нічого не повернути, не виправити.
Наше життя теж одного разу завершиться. Чи встигнемо покаятися ми? Завжди є час все змінити, поки ще б'ється серце. Тому прощаймо і просімо прощення, тому говорімо людям про любов, тому виконуймо своє призначення на землі сьогодні - завтрашнього дня може не бути.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: Чи ти був на Голгофі
Чи ти був на Голгофі, чи бачив Хреста,
На якому Син Божий вмирав.
Це за наші гріхи Він життям заплатив,
Щоб життя вічне ти і я мав.
Приспів: Поможи, Боже мій, зрозуміти любов,
Що для нас показав на Хресті.
Лиш тоді зможу я за тобою іти
Серед бур і страждань на землі.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 13
Тіло Ісуса знімають з хреста
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
„Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим,- але потайки, страхався бо юдеїв, - удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Пішов він, отже, і забрав Ісусове тіло” (ЙО. 19, 38)
Його тіло знімають з хреста і передають в руки Його матері. Він завжди був весь для людей, для учнів, а вона, Його мати, просто ішла за ним слідом. І лише тепер, коли Він уже зробив абсолютно все для цих людей, Він повертається до неї...
Які величезні натовпи народу ходили за Ісусом, і як небагато людей прийшло, щоб зняти Його тіло з хреста! Але саме в таких ситуаціях виявляється справжня любов, справжня відданість, справжня мужність. Багато казали, що будуть Йому вірні до кінця, але лише Йосип з Ариматеї, що був Його учнем таємно, прийшов до Пилата просити зняти Його тіло. Зі всіх, хто були готові іти за ним слідом, лише кілька людей дійсно пройшли цей шлях до кінця
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: «Страдальная Мати»
- 1. Страдальная Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
Ой, Сину, Сину, за яку провину,
Переносиш нині, тяженьку годину,
На хресті?
- 2. Я тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
Вже Тя, милий сину, більше не побачу,
Сину Мій!
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Стація 14
Тіло Ісуса вкладають до гробу
Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи (поклін)
„...а Йосип, купивши полотно, зняв Його, обгорнув полотном і поклав Його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу”( Марко 15; 45)
Що може бути більш кінцеве, ніж могила? Здавалося б, це і є найгіркіший фінал Ісусового шляху. Це схоже на остаточну поразку. Гріб привалено каменем, і не може вже бути сумнівів у Ісусовій смерті. Здається, надії немає. Невже це і є кінець?
Часом людське життя теж здається позбавленим змісту, бо як би ти не жив, усе одно помреш. А якщо так, то навіщо жити? Адже доля у всіх однакова, і серед старих надгробних плит ти не відрізниш могил праведників від грішників. Але насправді смерть - це не мета, це тільки ще один крок на твоїй дорозі - до воскресіння.
Отче наш, Богородице Діво, слава Отцю…
Пісня: Хочу я з Тобою жить
Хочу я з Тобою жить, Спасе Ти мій дорогий,
Хочу я Тобі служить кожен день земний.
Миру без Тебе нема, щастя без Тебе дріма,
Світло лиш в Тобі сія, вічність Ти моя.
На Голготі Ти страждав, Кров Свою святу пролляв,
В муках Ти тяжких страждав, світ Тя не пізнав.
Хочу, Господи, як Ти, хрест нести аж до мети,
Твердо знаю й вірю я, путь в Тобі моя.
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Час роздумів. Слово Отця.
"Чого шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: він воскрес”(Лука 24; 6)
Насправді фіналом ніколи не була смерть. Фіналом було воскресіння. І біль, і муки, і смерть - лише проміжні етапи, лише кроки на шляху до щастя. Воскресіння надає суті всьому, що було до того. Так, хрест є символом болю і мук. Але насамперед хрест є символом воскресіння.
Наш Бог не лежить у могилі, чекаючи, щоб ми помазали його миром. Він воскрес, він входить у наш дім через замкнені двері і кличе нас за собою. Він дає нам своє живе слово, щоб ми несли його іншим. Він буде з нами поруч до кінця нашого шляху. Бог благословляє нас для життя. Єдиний шлях до життя вічного - через Ісуса, що помер і воскрес на третій день.
Закінчення. Спільна молитва за єдність людей різних конфесій і віри.
Отче наш, Богородице Діво, Слава Отцю і Сину…
Хор: Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас (поклін).
Гімн молодіжної спільноти: «Тільки в Господі моя радість».
- 1. Тільки в Господі моя радість,
Тільки в Господі мир.
Тільки з Богом ми є сильні,
Він поряд з нами. Він чує нас. / 2 р.
- 2. Господь – це сила мого народу.
Він – це пісня моя.
Моя скеля і моя міць.
Господь є з нами і я не сам,
У ньому сила і я не сам.
Амінь.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
