Інтернет видання

Аудієнція Папи Франциска з представниками мас-медіа

22.03.2013

Останнім часом у мас-медіа з'являлися різні надумані статті на зразок "Консервативного богослов'я Папи". Що це означає? Адже Папа має одне богослов'я – католицьке, вірне Євангелію. Це світ хоче втиснути його в рамки консервативного, ліберального чи ще якогось… 

Тому журналісти повинні показувати правду, не піддаватись обману, моді.  З історії бачимо, що у світі зникає правда, а коли вона занепадає, то світ занурюється в пітьму.

Як і його попередники Йоан Павло ІІ та Бенедикт ХVІ, Папа Франциск також дав свою першу аудієнцію саме працівникам засобів масових інформацій. Зустріч зі Святішим Отцем відбулася у святковій атмосфері в залі Павла VІ.

Кілометрову чергу біля входу до зали створили близько шести тисяч журналістів, коментаторів, ведучих, телеоператорів, фотографів, які висвітлюють  події з життя Католицької Церкви. Чимало з них прибули зі своїми родинами. Аудієнція Папи Франциска зібрала медійників із понад вісімдесяти країн світу.

Архієпископ Клаудіо Марія Челлі, голова Папської ради із засобів соціальної комунікації, привітав Папу від імені не лише акредитованих працівників світових мас-медіа, а й також ватиканських, таких як Телевізійний центр Ватикану, газета L'OsservatoreRomano ("Римський оглядач"), Радіо Ватикан та Прес-центр Ватикану.

Дорогі друзі!

Я радий, що на початку свого служіння як наступника св. Петра можу зустрітися з вами, які працювали тут у Римі в цей інтенсивний період, починаючи від зречення Папи Бенедикта ХVІ і до вибору нового Папи. Вітаю кожного з вас!

Останнім часом дедалі зростає роль засобів масової інформації. Надзвичайно важливо розповідати світові про події сучасної історії. Тому висловлюю вам особливу подяку за ваші професійні заслуги останніми днями. Ви працювали, о так, ви працювали! У ці дні очі католицького і некатолицького світу були звернені до Вічного міста, зокрема, центром уваги став гріб святого Петра. Протягом останніх тижнів ви мали нагоду розповідати про Святий Престол, про Церкву, її традиції, про віру, а  зокрема і про роль Папи та його служіння.

Особливу вдячність відчуваю до тих, хто спостерігав і представляв ці події з історії Церкви з урахуванням найвідповіднішої точки зору, з якої вони повинні були бути представлені, тобто з точки зору віри.

Події історії майже завжди вимагають комплексного тлумачення, що враховує і вимір віри. Церковні події не є складнішими від політичних чи економічних! Проте вони мають одну фундаментальну особливість: відповідають логіці, яка не вкладається, так би мовити, у світські категорії. Тому це нелегко – інтерпретувати і спілкуватися з широкою і різноманітною аудиторією.

Хоча Церква є також і людською, історичною інституцією з усім тим, що це означає, однак вона має не політичну природу, а фундаментально духовну: вона є Божим людом, святим Божим людом, який виходить назустріч Ісусу Христу. Тільки в такій перспективі можна собі повністю усвідомити причини того, що звершує Церква.

Пастирем Церкви є Христос, але Його присутність в історії здійснюється через свободу людей: серед них обирається один, щоб служити Вікарієм, Наступником апостола Петра, однак саме Христос є центром. Не Наступник Петра, а Христос. Христос – це основний орієнтир, серце Церкви. Без Нього ні Петро, ні Церква не існували б і не мали би рації існувати. Як багато разів повторював Бенедикт ХVІ, Христос присутній і керує Церквою. В усьому, що сталося, головною дійовою особою є Святий Дух. Це Він надихнув рішення Бенедикта ХVІ задля блага Церкви; це Він керував кардиналами в молитві та виборі Папи.

Дорогі друзі, важливо прийняти до уваги, що ці горизонти інтерпретації, ця герменевтика запалила вогонь у серцях, які переживали події цих днів.

Таким чином, перш за все висловлюю щиру подяку за особливо напружену працю в ці дні, а також запрошую вас шукати і пізнавати більш правдиву, реальну природу Церкви, її шлях у світі, пізнавати її з чеснотами та гріхами, пізнавати духовні мотиви, якими вона керується і які є більш достовірними для розуміння.

Будьте певні, що Церква, зі свого боку, приділяє велику увагу вашій цінній праці. Ви здатні збирати і висловлювати очікування та потреби нашого часу, пропонувати деталі до тлумачення нашої дійсності.

Праця журналістів, як і багато інших професій, потребує навчання, чутливості, досвіду, але також вимагає особливої уваги до правди, добра і краси. І це нас особливо зближує, – бо Церква існує для того, щоб переказувати саме це – втілену Істину, Добро і Красу. Усі ми покликані передавати не нас самих, а цю екзистенційну тріаду, що узгоджує істину, добро і красу.

Деякі не знали, чому Єпископ Рима схотів обрати собі ім'я Франциск. Дехто думав про Франциска Ксаверія, Франциска Сальського, а також Франциска Ассизького. Я розповім історію. На конклаві поруч зі мною сиділи  архієпископ-емерит Сан-Паулу та префект-емерит Конгрегації у справах духовенства кардинал Клаудіо Гуммес, мій дуже великий приятель! Коли ставало трохи небезпечно, він утішав мене. А коли голоси сягнули двох третин і залунали оплески, бо мене обрали Папою, він обняв мене, поцілував і сказав: "Не забудь про вбогих!" І ці слова я запам'ятав: бідні, вбогі. Відразу ж у зв’язку з бідними я згадав Франциска Ассизького. Тоді я подумав про війни, а в цей час скрутинія вже добігала кінця. Франциск був людиною миру. Так у моєму серці народилось ім`я: Франциск Ассизький. Для мене він – людина вбога, людина миру, людина, яка любила й оберігала світ, тоді як наші нинішні стосунки з творінням не найкращі, чи не так? Ця людина дасть тобі дух миру, людина вбога... О, як би я хотів, щоб Церква була вбога і для вбогих! Після цього було чути різні репліки. "Ти повинен назватись Адріаном, тому що Адріан VI був реформатором; ми потребуємо реформатора... ". А ще інший мені сказав: "Ні, ні, твоє ім'я повинно бути Климент". - "Але чому?" - "Климент XV: таким чином ти відплатиш  Клименту XIV, який розпустив Товариство Ісуса!" Такі були репліки...

Бажаю вам добра, дякую за все те, що ви зробили. Я пам'ятаю про вашу працю. Бажаю вам працювати спокійно й плідно та дедалі краще пізнавати Євангеліє Ісуса Христа і дійсність Церкви. Віддаю вас заступництву Пресвятої Діви Марії, Зорі євангелізації. Бажаю всього найкращого вам та вашим сім’ям, кожній родині. Сердечно уділяю вам усім благословення. Дякую.

Його Святість завершив зустріч із журналістами, промовивши іспанською мовою:

"Я сказав, що сердечно уділяю вам благословення. Беручи до уваги, що багато з вас не належать до Католицької Церкви, а ще інші не є віруючими, сердечно уділяю це благословення кожному з вас у тиші, шануючи совість кожного, однак знаючи, що кожен із вас є Божою дитиною".

Коли ж у залі вщухли оплески, Папа мовив: "Нехай Бог благословить вас!"

http://www.catholic-media.org/ua/news/f1/7315-audience-z-zhurnalistamy-21-03-13.html#tabs-1

Інтернет видання
comments powered by Disqus

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині. 

Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19). 

Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.

Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. 

Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут