Священик після Літургії або вечірні у Сиропусну неділю стає на амвоні лицем до вірних і мовить: Священик: Пригадаймо собі, брати і сестри, всіх тих, які нас образили, скривдили, або провинились супроти нас. Люди: Зі щирого серця прощаємо всім тим, які нас образили, скривдили, або провинилися супроти нас. Священик: Пригадаймо собі, брати і сестри, всіх тих, яких ми свідомо чи несвідомо образили, скривдили, або прогнівили. Люди: Зі щирого серця признаємось, що згрішили супроти ближніх, свідомо чи несвідомо образили, скривдили і прогнівили та з цілого серця просимо прощення. Священик кланяється до землі вірним та навколішках мовить: Священик: Благословіть, брати і сестри, і простіть мені, грішному, чим згрішив я в цей день та по всі дні життя мого словом, ділом, думкою і всіма почуттями моїми. Люди: Бог нехай простить і помилує вас, чесний отче, і ми вам прощаємо. Священик: Простіть мені, брати і сестри, якщо я через забуття чи недбайливість не сповнив усіх своїх обов'язків супроти вас. Люди: Бог нехай простить і помилує вас, чесний отче, і ми вам прощаємо. Священик: Простіть, брати і сестри, мені та всім моїм співбратам у священстві за все, чим ми прогрішились проти вас. Священик встає з колін. Люди кланяються до землі священикові та навколішки мовлять: Люди: Благословіть, чесний отче, і простіть нам, грішним, чим згрішили ми в цей день та по всі дні життя нашого словом, ділом, думкою і всіма почуттями нашими. Священик: Благодаттю Своєю Бог нехай простить всі гріхи ваші і помилує вас, і я вам прощаю. Люди: Благословіть, чесний отче, і простіть нам, грішним, якщо ми через забуття чи недбайливість не сповняли своїх обов'язків супроти вас. Священик: Благодаттю Своєю Бог нехай простить всі гріхи ваші і помилує вас, і я вам прощаю. Люди: Благословіть, чесний отче, і простіть нам, грішним, провини наші добровільні і недобровільні, свідомі і несвідомі, які ми вчинили словом, ділом, чи думкою, і всіма почуттями нашими. Священик: Благодаттю Своєю Бог нехай простить всі гріхи ваші і помилує вас, і я вам прощаю.
Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі".
Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його".
Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині.
Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19).
Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.
Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення.
Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.