Інтернет видання

Україна потребує повернення Хреста

11.03.2013

Всі ми добре знаємо, що найдавнішим символом Русі-України був двозуб та тризуб. Цей символ був державним знаком князівської династії Рюриковичів. Проте ми призабули, що коли київський князь Володимир Великий прийняв християнство, посередині двозуба він додав Хреста, як символ посвяти Русі Христу, долучення її до сім”ї європейських християнських народів. Так з”явився тризуб з Хрестом. Цей символ викарбовувався на монетах князів Володимира та Ярослава. Проте з падінням історичної Київської Русі цей символ поступово було втрачено. 

Зразок тризуба на монетах князя Володимира

Проте символіка Хреста ніколи не сходила з української геральдики, підкреслюючи христоцентричність української традиції та культури. Досить цікавим у цьому відношенні був і герб Гетьмана Богдана Хмельницького, який за формою нагадував Тризуб увінчаний Хрестом.

На початку ХХ ст., коли було відновлено державну незалежність України, було відновлено і історичний символ Русі-України – тризуб св. Володимира Київського.

Вперше тризуб з’явився на українських грошових банкнотах. З 5 січня 1918 р. в обіг вийшла перша банкнота Української Народної Республіки – 100 карбованців, на якій було зображено тризуб з Хрестом.

Тризуб на монетах Ярослава Мудрого 

Перша банкнота України. Державний кредитовий білет УНР. 100 карбованців. Художник Г.Нарбут. Період обігу – з 5 січня по 24 вересня 1918 р.

Ще влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяв участь відомий художник Г.Нарбут. Тоді ж у якості герба України було запропоновано тризуб з Хрестом, зображенння козака з мушкетом і т.п. Художник Георгій Нарбут (1886—1920), ім’я якого  тісно пов’язане з епохою відродження українського національного мистецтва, вивчаючи стародавні монети, обрав тризуб з Хрестом. Саме його і було зображено на  перших українських паперових грошах. Одначе невдовзі, під впливом атеїстично-антирелігійних настроїв, соціалістичним керівництвом Центральної Ради Хрест було прибрано з тризуба.

Символ Чернігівського князя Мстислава Володимировича

Аналогічні процеси відбувалися і з державною символікою.

У грудні 1917 – січні 1918 рр. міністр морських справ УНР Д.Антонович запропонував Малій Раді УНР затвердити морський прапор: дві стрічки жовта і синя, на синій стрічці золотий тризуб з Хрестом.

Як згадував з цього приводу Д.Антонович , “Я вніс на затвердження УЦР проект прапора, на якому вперше, як герб, був зазначений Тризуб. Пізніше це дало привід використати Тризуб... для державного герба, що тоді ще усталений не був... і я (Д. Антонович) скористався цим, щоб в інтересах, головним чином естетичних, провести як державний герб знак св. кн. Володимира, так званий Тризуб» (Зі спогадів). Прапор пропонувався жовто-синій, а на синій смузі — золотий знак святого Володимира з Хрестом угорі. Комісія УЦР вимагала зняти Хрест, але Морська рада заявила, що без Хреста моряки просто не вийдуть у море. Боротьба за Хреста увінчалася успіхом. Антоновичу вдалося відстояти позицію Морської ради та зображення тризуба з Хрестом.

Проте в державній символіці України керівники соціалістичної Центральної Ради під впливом атеїстично-антирелігійних настроїв таки прибрали з Володимирівського герба Хрест. Тризуб почав символізувати “волю”, одначе воля без Хреста виявилася швидше волею антипода Христа, що не є свободою.

Ситуація трохи змінилася на краще, коли в 1918 р. в Україні прийшов до влади гетьман Павло Скоропадський, що на противагу соціалістичним ідеям сповідував традиційні українські православні цінності. За його втручання  було затверджено прапори дипломатичного корпусу України: Прапор посла – національний прапор, в середині якого біле коло, а в центрі кола золотийтризуб св. Володимира з Хрестом; Прапор посланців (глав дипломатичних місій) - національний прапор, в лівому верхньому куті якого на білому полі золотий тризуб святого Володимира з Хрестом.

З приходом до влади в грудні 1918 р. просоціалістичної Директорії Хрест знову було прибрано з символіки України. Це було символічним, свого роду підписанням смертного вироку Україні як незалежній європейській християнській державі. Адже в Хресті України втаємничено зосереджено її місію і покликання, визначені іще на світанку християнської цивілізації під час хресного благословення на київських пагорбах святим апостолом Андрієм Первозванним, а згодом піднесені Великими Князями Київськими Оскольдом, Володимиром Великим, Ярославом Мудрим та українськими Гетьманами і козацтвом. Для України Хрест є славою і символом Воскресіння, адже згідно з Євангелієм воскресіння можливе лише через Хрест і во Христі.

З цього приводу митрополит Андрей Галицький писав: «Не знати, з якої ініціятиви і для якої причини українські патріоти носять малу відзнаку тризуба без хреста. Коли святий Володимир і по ньому усі українські князі вживали як державну ознаку тризуб з хрестом, треба визнати тризуб без хреста за символ повороту до поганства і за сумну ознаку переваги безбожницьких течій серед нашої нещасної спільности… Подібним проявом безбожництва буває заміна словами «Слава Україні!» відвічної похвали віддаваної Христові: «Слава Ісусу Христу!». Очевидно, ніхто з українців не може мати нічого проти поклику «Слава Україні!», але тим словом заступити акт релігійного прославлення Христа є виразною тенденцією усунути Христа і поставити батьківщину на його місце… Закликаю усіх християн енергійно поборювати ті два прояви безбожництва в практиках українського патріотизму» (від Митрополичого Ординаріяту, 6.09.1941) 

Так само наголошував і православний митрополит Іларіон (проф. Ів.Огієнко). “Хрест є невід’ємною складовою давньоруського, а отже українського герба”, – каже він.

Ці слова є своєрідним духовним заповітом до сучасних українських синів і дочок.

Україна потребує повернення Хреста. А через Хрест – повернення до Христа. Це найперший крок, з якого має починати український православний народ. Так зробив колись святий рівноапостольний Володимир Київський, охрестивши Київську Русь в купелі віри Христової. Так маэмо вчинити і ми. І то було б ознаменуванням нової доби відродження України як християнської європейської держави з тисячолітньою традицією, символом сходження нової духовно-моральної вісі у східноєвропейському постсовєтському деморалізованому вакуумі, початком виконання заповітної місії і призначення Київської Русі-України.

Сергій Шумило, http://www.religion.in.ua/main/history/7399-ukrayina-potrebuye-povernnennya-xresta.html

Інтернет видання
comments powered by Disqus

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині. 

Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19). 

Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.

Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. 

Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут