Дочка моя, благословенна будь, прабатьків здійснила волю ти, в єдиний народ Роди зібравши. Щоб зберегти Рід твій, у якім кров моя, цей Заповіт даю, що говорити буду я, ніхто не сміє змінити інакше прокляну в вік. Дочка моя, Роду твоєму, доки не вийде строк, потрібне як би вмерти, розчинитися серед народу, хоронителем вірним, оберігатися будете. Якщо хто задумає заподіяти вам зло, загинуть не тільки тілом, тому, що мало, а духом і душею, і плодитися будуть як сміття, і змию, тому, що без потреби будуть, і до себе не допущу. У таємниці зберегти слід дочку твою, благословенна буде хай вона, вклоняться їй сини і дочки матері твоєї, шануватися вона буде, хто благословляє її, благословенні будуть, що проклинає – прокляті, послужать їй народи і вклоняться їй племена, бо через неї, народиться та, що буде матір‘ю тобі, і прийде в мир, коли настане днів кінець, і зможе дати вона тому народу силу, бо є вона початок і коней всьому, життя що має на землі. Багато дам пророк я для народу цього, але користі буде мало в тому. І будуть гинути Роди, що не виконують мого закону, і урятувати вже ніхто не зможе їх. Цей народ прийме велику скорботу і строку їй тисяча років і буде голод, війни, а найбільше мерзенність духу, і будуть, наче пси на розтерзанні, терзати цей народ ті лживі князі, у божевіллі своєму, переробляючи історію, несуть загибель для народу і собі. І будуть прокляті, хто сам назвавшись князем, живе не в князівським законі. Вона прийде щоб виконати заповідь мою, що обіцяв я праотцям твоїм, вінець первородства срібний одягти їй повинно, щоб в століттях Роди з‘єднати, якщо однієї з нею крові ми, шкоди це не заподіє їй, і дам їй суд вершити над народом тим, як вирішить вона, я виконаю все, адже це є закон. Не слід опікуватися невір‘ям народу, зневага до твого Роду, сповістить у кому є закон, а в кому вже немає його. Дочка моя, коли вона в невіданні з хоронителем своїм, виконає перший той закон, ти заспокой її і навчи всього, що повинна знати, я прийду, і буду говорити з нею. І кожний, хто в смиренності великій, коли дочка моя на голову вінець одягне коліно схилить, урятує він себе і духом він моїм відзначен буде, інші же згинуть. Цей Завіт слід виконати на зорі, в той день, коли життя я на землі зачав і свято це було велике. Якщо дочка моя, одягши той вінець, в молитві за народ просити стане, я дам закон, що суть життя є, якщо же ні – загибель всім. Написане це на трьох срібних листах у рік 6454 від створення миру Інд. 5 чому я Григорій чорноризець і багато людей свідки є.
Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі".
Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його".
Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині.
Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19).
Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.
Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення.
Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.