Спільнота Українського католицького університету поділяє стурбованість українського суспільства та міжнародного співтовариства за долю демократії в Україні. Своїми діями влада заганяє громадян у безвихідь та ізолює нашу державу на міжнародній арені як від Сходу, так і від Заходу. Ув’язнення лідерів опозиції, неадекватне застосування сили та нехтування конституційними правами і свободами – все це вказує на те, що ситуація в країні загрожує зловісною трансформацією в бік авторитаризму.
Ми звертаємося до тих, хто сьогодні звершує судилище над своїми політичними супротивниками, негайно звільнити ув’язнених з-під варти і відновити цивілізовані норми судочинства – інакше вам ніколи не вдасться відновити повагу до суду та інших інститутів влади в Україні.
Ми закликаємо можновладців усвідомити всю хибність тих методів управління, які ґрунтуются на несправедливості та хвилево можуть видаватися переможними й успішними. «Не надійтеся на утиск і не пишайтеся грабунком» (Пс 62 (61),11), – каже Господь устами псалмопівця. Пам’ятайте: мати сильну опозицію – важливо не тільки для країни, а й для вас особисто, бо «кожна влада корумпує, а абсолютна влада корумпує абсолютно» (лорд Актон).
Ми висловлюємо свою солідарність із опозицією та іншими політичними в’язнями тоді, коли вони стали жертвами вибіркового застосування закону й політичної розправи. Наша підтримка, однак, не є безумовною, вона буде тривати доти, доки предметом політичного суперництва буде не просто прихід до влади, а забезпечення такої здорової альтернативи, за якої неможливим стане повернення в Україні трагічного досвіду тоталітарного минулого.
Ми закликаємо ієрархів християнських Церков та духовних провідників інших віросповідань подбати про те, щоби в нашій державі здійснювалося мудре повчання князя Володимира Мономаха: «Не дайте сильним погубити людину».
Ми звертаємося до українського суспільства не впадати в розпач, не давати себе нікому залякати та розтоптати власну гідність. З нинішньої кризи нас виведе не народний месник, що стинатиме голови безкарним чиновникам, а солідарна відмова жити в облуді й толерувати зло. Так само не варто чекати порятунку від «доброго царя», з якого політичного табору він би не походив. Ключ до вирішення наших суспільних проблем – у наших руках, у нашій спроможності критично переосмислити ті принципи, за якими живемо та дозволяємо жити нашим політикам. Об’єднуймося в громадські структури, помагаймо один одному й підтримуймо тільки тих лідерів, які розуміють свою владу як служіння, а нашу довіру – як зобов’язання до справедливості.
Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі".
Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його".
Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині.
Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19).
Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.
Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення.
Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.