16 червня 2011 року Божого, отець Ігор Онишкевич, настоятель храму Святого Миколая, що на Аскольдовій Могилі, відпустив з миром і благословив у дорогу дітей та вихователів, які вирушили у християнський табір.
З Києва до Чорткова виїхало двадцять дітей та троє вихователів. Рано-вранці, а саме о пів на шосту ранку, групу подорожуючих, з вокзалу до табору, що знаходиться в селі Нирків, зустрів та відвіз отець Ігор Середа.
На дорогу, в обидві сторони, було витрачено - три тисячі двісті вісімдесят п’ять гривен, сорок шість копійок. За проживання оплачено п’ять тисяч сімсот п’ятдесят гривен. На додаткові продукти використано чотириста чотири гривни.
ВСЬОГО: дев’ять тисяч чотириста сорок грн.
Звіт підготовили Анна та Неля – керівник групи.
Своїми спогадами ділиться учасниця Християнського табору Марта Кука:
Сім щасливих, захоплюючих і насичених днів ми провели в Християнському таборі "Ромашка", що в с. Нирків, Заліщінського р-ну, Тернопільської області!
Природа Дністровського каньону (одного х "7 Чудес України") - є дійсно райським куточком! Напочатку вихователі, яких там називають аніматорами, роздали усім дітям щоденники. Туди ми записували все, що сталося нового за день, які зробили для себе відкриття. Також кожного дня були нові теми. Всі дні були названі так, як Бог створював світ, тобто 1-ий день - Небо і земля, день і ніч, 2-ий день - вода і суходіл, 3-й день рослини, і так далі. За цим принципом ми створювали свої малюнки: кожного дня домальовували щось нове.
Щодня ми мали ранішню молитву, літургію, вечірню молитву-подяку за прожитий день. Також аніматори вигадували для нас різноманітні ігри, вивчали з нами танці-молитви, народні танці та християнські пісні. У спекотні дні ми ходили купатися на ставок і навіть мали екскурсії до водоспадів: в Дністровському каньоні (найбільший водоспад Тернопільської обл., висота понад 16 метрів) та "Дівочі сльози".
На території табору розташовані дві однакові старовинні башти - залишки Червоногородського замку, а також руїни костелу Вознесіння Богородиці, збудовані родиною Понінських-Чертковських - отанніх власників колишньго села Червоногород, пізніше переіменованого на с. Нирків. Ці пам'ятки архітектури ми теж відвідували разом з нашими вихователями.
Всі подружилися з веселими та винахідливими аніматорами і наставниками-семінаристами. Коли прийшов час прощатись, то всі відчували велику тугу за тим спілкуванням, обнімались і плакали, як старі добрі друзі. Ми всі дуже вдячні нашому о. Ігорю Онишкевичу та о. Ігорю Середі, який приймав нас у таборі. Згадка про час, проведений там, назавжди залишиться в наших серцях!
Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі".
Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його".
Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині.
Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19).
Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.
Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення.
Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.