З історії Миколаївської церкви, що на Аскольдовій Могилі
03.04.2011
З книги «Україна – земля козаків» – подорожнього щоденника Павла Халебського, що описує мандри Антіохійського патріарха Макарія третього з Халеба до Москви і назад через Україну, землю козаків, за часі урядування Христолюбивого і Хороброго Гетьмана Зиновія-Богдана Хмельницького.
Розділ IV „Михайлівський, Печерський, Микольський та Видубицький монастир. Виїзд із Києва”
«У середу ми відвідали монастир Святого Миколи на особливе запрошення його архімандрита, бо раніше в ньому не бували. Він розташований з того боку Печерського монастиря, що обернутий до Києва, і оточений дерев’яною стіною. Навпроти його воріт, край шляху з Києва до Печерського монастиря, вкопано білокам’яний слуп, що тримає на собі золоте зображення Святого Миколи – знак монастиря (від цього слупа – стовпа походить назва – Новослупський Миколаївський монастир, заснований на Аскольдовій Могилі. – коментар Миколи Рябого, упорядника подорожнього щоденника Павла Халебського).
До монастиря треба спускатися глибоким яром, схожим на вузький лаз до льоху, у глинистій горі, порослій густим гаєм. Монастир має дерев’яну церкву поважних розмірів. Ми відстояли в ній обідню, після чого побували у трапезній. Відтак подалися оглядати монастир. На цій місцині раніше був густий ліс. Його вирубали і тоді заклали підмурок цієї чудової будівлі. Посеред двору влаштовано фонтан, вода збігає з пагорба й високим струменем б’є вгору. Цю місцину з зусебіч оточують пагорби, порослі високими деревами. Ріка Дніпро тече зі східного боку монастиря, береги тут вузькі й прямовисні.
Коли ми попрощалися з ченцями, нас повели до винних погребів, що вже за монастирською брамою. Їх змуровано склепінчастими, а прохід до них освітлюють гарні бані, замість навскісних підвалкових віко. Після цього ми повернулися до Печерського монастиря.»
Зібрав матеріал Андрій Коротушак
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
