Справжня участь у Пресвятій Євхаристії спонукає до милосердної любові. Папа Венедикт XVI з нагоди відкриття Конгресу Римської дієцезії

Центральне місце Пресвятої Євхаристії та свідчення милосердної любові стали темою промови Єпископа Риму Венедикта XVI з нагоди відкриття Конгресу Римської дієцезії, який проводиться наприкінці душпастирського року.

Папа пояснив, що Пресвята Євхаристія є спомином про Христові смерть та воскресіння, але не просто згадкою чогось, що відбулося в минулому, а уприсутненням цих події, відтворюючи їх спасенну дію. Тому, необхідно, щоб в навчальних програмах та катехизах для дітей і молоді наголошувалося на цій дійсній присутності, щоб в літургії був ясно зрозумілим вимір цього таїнства, яке також зміцнює зв’язок між тими, хто приналежить до Церкви. «Дуже важливо для нас, християн, слідувати за цим новим ритмом часу, зустрічатися в неділю з Воскреслим і, таким чином, “брати з собою” цю Його присутність, яка перемінює нас і перемінює наш час», – сказав Венедикт XVI, пригадуючи про обов’язок брати участь у недільній Службі Божій, додаючи, що священики повинні служити її з належним приготуванням, а вся громада повинна наново відкрити важливість Євхаристійної Адорації, адже Пресвята Євхаристія є саме тим, що перемінює просту групу людей у церковну спільноту.

Коли ми живимося Євхаристійним хлібом, ми звільняємося від кайданів індивідуалізму, стаємо одним цілим, долаючи відмінності, пов’язані з походженням чи працею, яку виконуємо, усі разом почуваємося Божими дітьми, а тому можемо відкинути логіку світу і ступити на шлях безкорисливості і дарування. «Милосердна любов, – вів далі Святіший Отець, – здатна породити справжню і постійну зміну суспільства, діючи в серцях і помислах людей, і коли жити нею у істині, вона стає головною рушійною силою справжнього розвитку кожної людини і цілого людства».

Папа зазначив, що Рим потребує дедалі яснішого свідчення милосердної любові, а тому висловив вдячність усім, які стараються допомагати убогим та відкинутим за борт суспільства. Він підкреслив, що Євхаристійне богослуження, яке не провадить до зустрічі з людьми там, де вони живуть, працюють та терплять, щоб принести їм Божу любов, не проявляє істину, яку вміщає в собі. «В час економічної та соціальної кризи, потрібно, отже, бути солідарними з тими, що живуть в злиднях, щоб усім запропонувати надію на краще і гідне людини майбутнє», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що природа любові вимагає рішучих і невідкличних життєвих постанов. А тому закликав молодь не боятися любити Христа у священстві та в формуванні християнських родин, які житимуть вірною, нерозривною та відкритою на життя любов’ю.

http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=401289