Заповіти Матері Терези
02.11.2009
"В каждом человеке я вижу Христа.
А поскольку Христос навсегда один,
то для меня в данный конкретный момент
это тот, кто стоит передо мной"
Мать Тереза (1910-1997)
-Її важали святою ще при житті. Їй випала нелегка і радісна доля нести людям – в який раз! – благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути коханим. В ХХ столітті вона стала не просто символом милосердя, але разом зі своїми послушницями являла реальну силу, з якою не можна було не рахуватися. Нею захоплювалися, перед нею схиляли свої голови, її обожнювали.
ЗАПОВІТИ МАТЕРІ ТЕРЕЗИ:
- Люди бувають нерозумними, нелогічними і егоїстичними – і все ж люби їх!
- Коли ти робиш добро, то люди звинувачуватимуть тебе у затаєній особистій користі і самолюбстві – і все ж виявляй доброту!
- Якщо ти досягнув успіху, то може з’явитися багато фальшивих друзів і справжніх ворогів – і все ж досягай успіху!
- Якщо ти чесний і відвертий, то люди обманюватимуть тебе – і все ж будь чесним і відвертим!
- Те, що ти будував роками, може бути зруйнованим в одну мить – і все ж будуй!
- Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї – і все ж допомагай людям!
- Якщо ти досягнув безмежного щастя, тобі будуть заздрити – і все ж будь щасливим!
- Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра – і все ж твори добро!
- Ділись із людьми кращим, що в тебе є, і цього ніколи не буде достатньо – і все ж ділись найкращим!
Зрештою, ти сам переконаєшся, що все це між тобою і Богом, і що це ніколи не було між ними і тобою!
Коротка біографічна довідка:
Мати Тереза (1910-1997), католицька черниця, фундаторка Ордена милосердя, чернечої конгрегації, що займається служінням бідним і хворим. У 1979 матір Тереза була визнана гідною Нобелівської премії світу.
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджиу) народилася 27 серпня 1910 у Скоп’є (сучасна Македонія, у ті роки - Османська імперія) в албанській родині.
У віці 12 років дівчинка вирішила стати черницею, у 18 вступила в конгрегацію лоретських сестер, ірландський католицький орден, що здійснював місіонерську діяльність в Індії.
Спочатку вона працювала в школі для дівчинок у Дарджилингі, місті до півночі від Калькутти, протягом 20 років викладала географію в школі св. Марії неподалік від Калькутти, кілька років була директором цієї школи.
У віці 36 років відчула заклик "залишити монастир і служити бідним, живучи серед них".
У 1948 заснувала Орден милосердя і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетр.
У рік, коли її конгрегація була офіційно визнана церквою, прийняла індійське громадянство (1950).
До моменту, коли мати Тереза одержала Нобелівську премію, сестри ордена працювали вже в багатьох країнах.
Мати Тереза один раз сказала про своє служіння, що воно засновано на її вірі в Христа. "Через те, що ми не бачимо Христа, ми не можемо виразити йому нашу любов, але ближніх завжди можемо бачити і стосовно них надходити так, як надходили б стосовно Христу, якби бачили його".
У 1965 році її діяльність визнав Ватикан. А в 1979 році калькуттська черниця була удостоєна Нобелівської премії миру. Мати Тереза померла в Калькутті в березні 1997 році. Через два роки після її смерті з ініціативи Папи Іоанна Павла II Ватикан почав процедуру її канонізації.
Римо-католицька церква склала найвищі почесті померлій 5 років тому матері Терезі, оголосивши її блаженною.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
