Заповіти Матері Терези

02.11.2009

"В каждом человеке я вижу Христа.

А поскольку Христос навсегда один,

то для меня в данный конкретный момент

это тот, кто стоит передо мной" 

 Мать Тереза (1910-1997)

-Її важали святою ще при житті. Їй випала нелегка і радісна доля нести людям – в який раз! – благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути коханим. В ХХ столітті вона стала не просто символом милосердя, але разом зі своїми послушницями являла реальну силу, з якою не можна було не рахуватися. Нею захоплювалися, перед нею схиляли свої голови, її обожнювали.

ЗАПОВІТИ  МАТЕРІ  ТЕРЕЗИ:

-          Люди бувають нерозумними, нелогічними і егоїстичними – і все ж люби їх!

-          Коли ти робиш добро, то люди звинувачуватимуть тебе у затаєній особистій користі і самолюбстві – і все ж виявляй доброту!

-          Якщо ти досягнув успіху, то може з’явитися багато фальшивих друзів і справжніх ворогів – і все ж досягай успіху!

-          Якщо ти чесний і відвертий, то люди обманюватимуть тебе – і все ж будь чесним і відвертим!

-          Те, що ти будував роками, може бути зруйнованим в одну мить – і все ж будуй!

-          Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї – і все ж допомагай людям!

-          Якщо ти досягнув безмежного щастя, тобі будуть заздрити – і все ж будь щасливим!

-          Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра – і все ж твори добро!

-          Ділись із людьми кращим, що в тебе є, і цього ніколи не буде достатньо – і все ж ділись найкращим!

Зрештою, ти сам переконаєшся, що все це між тобою і Богом, і що це ніколи не було між ними і тобою!

Коротка біографічна довідка:

Мати Тереза (1910-1997), католицька черниця, фундаторка Ордена милосердя, чернечої конгрегації, що займається служінням бідним і хворим. У 1979 матір Тереза була визнана гідною Нобелівської премії світу.

Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджиу) народилася 27 серпня 1910 у Скоп’є (сучасна Македонія, у ті роки - Османська імперія) в албанській родині.

У віці 12 років дівчинка вирішила стати черницею, у 18 вступила в конгрегацію лоретських сестер, ірландський католицький орден, що здійснював місіонерську діяльність в Індії.

Спочатку вона працювала в школі для дівчинок у Дарджилингі, місті до півночі від Калькутти, протягом 20 років викладала географію в школі св. Марії неподалік від Калькутти, кілька років була директором цієї школи.

У віці 36 років відчула заклик "залишити монастир і служити бідним, живучи серед них".

У 1948 заснувала Орден милосердя і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетр.

У рік, коли її конгрегація була офіційно визнана церквою, прийняла індійське громадянство (1950).

До моменту, коли мати Тереза одержала Нобелівську премію, сестри ордена працювали вже в багатьох країнах.

Мати Тереза один раз сказала про своє служіння, що воно засновано на її вірі в Христа. "Через те, що ми не бачимо Христа, ми не можемо виразити йому нашу любов, але ближніх завжди можемо бачити і стосовно них надходити так, як надходили б стосовно Христу, якби бачили його".

У 1965 році її діяльність визнав Ватикан. А в 1979 році калькуттська черниця була удостоєна Нобелівської премії миру. Мати Тереза померла в Калькутті в березні 1997 році. Через два роки після її смерті з ініціативи Папи Іоанна Павла II Ватикан почав процедуру її канонізації.

 Римо-католицька церква склала найвищі почесті померлій 5 років тому матері Терезі, оголосивши її блаженною.