Венедикт XVI ввіряє молитвам прочан служіння Папи і потреби Церкви

9 серпня, як і щонеділі у цей період року, невеличке містечко Кастель Ґандольфо біля Риму опівдні стає справжнім серцем католицької Церкви – тисячі паломників з усього світу збираються на внутрішньому подвір’ї літньої резиденції Вселенського Архиєрея, а ті, яким не вдалось знайти там вільне місце, по вінця заповнюють центральну площу, щоб разом із Папою проказати молитву «Ангел Господній», послухати його повчань та прийняти апостольське благословення.

Як і минулої неділі, беручи до уваги Рік Священства, що відзначається у католицькій Церкві, Святіший Отець окремо зупинився на постатях святих, які цими днями згадуються у церковному календарі римо-католицької Церкви.

«Крім святої К’яри з Ассісі, що палала божественною любов’ю у житті щоденної самопосвяти в молитві та монашому житті, інші є мучениками, які загинули в концтаборі Освєнцім», – сказав Венедикт ХVІ. Це свята Тереза Венедикта від Хреста (Едіт Штайн), що народилась у єврейській сім’ї і вже в дорослому віці навернулась до Ісуса Христа, стала монахинею-кармелітанкою, завершивши своє життя мученицькою смертю; це також і святий Максиміліян Кольбе, монах-францішканин, син Польщі, великий апостол Непорочно Зачатої Діви Марії, який теж загинув у концтаборі. Це також і мученики ранньо-християнської римської Церкви, що жили у третьому сторіччі, як святий Папа Понтіан, святий Іпполіт, священик, та і святий диякон Лаврентій.

«Ось які чудові зразки святості пропонує нам Церква, – мовив Святіший Отець. – Ці святі є свідками любові, яка «любить до кінця», перемагаючи зло добром (пор. І Кор 13,4-8). Від них, особливо ми, священики, – наголосив Папа, – можемо навчитись євангельського героїзму, який спонукує безстрашно віддати своє життя задля спасіння душ. Любов перемагає смерть!»

Для Венедикт ХVІ підкреслив, що всі святі, а, зокрема, мученики, є свідками Господа Бога, що є Любов’ю: Бог є Любов. Нацистські концентраційні табори, як і кожен інший табір смерті, можна вважати символами зла, пекла, яке відкривається на землі, коли людина забуває про Бога і замінює Його собою, привласнюючи собі право вирішувати, що є добром, а що є злом, розпоряджатись життям і смертю.

«На жаль, – сказав Папа, – цей сумний феномен не обмежується тільки до таборів. Він, швидше всього, є кульмінаційною точкою ширшої та більш розповсюдженої дійсності, часто з неокресленими межами. Святі схиляють нас до роздумів над глибокою розбіжністю, яка існує між атеїстичним та католицьким гуманізмами. З одного боку, бачимо філософії та ідеології, дедалі нові способи мислення та діяння, які звеличують свободу, як єдине першоджерело людини, що має замінити Бога, таким чином, перетворюючи людину в божка-ідола, що свавільно осуджує власну систему поведінки. А з другого боку, бачимо саме святих, які, вводячи в життя Євангеліє любові, підтверджують свою надію: вони виявляють справжнє обличчя Бога, що є Любов’ю, і, одночасно, правдиве обличчя людини, створеної на образ і подобу Божу.

«Благаймо Пречисту Діву Марію, – сказав на закінчення Святіший Отець, – щоб вона допомогла всім, а перш усього – священикам, бути святими, як ці героїчні свідки віри та самопосвяти аж до мучеництва. Це єдиний спосіб дати вірогідну і вичерпну відповідь сучасному світові, який переживає глибоку кризу, а ця відповідь наступна: любов в істині».

У неділю 9 сеопня 2009 р., проказавши молитву «Ангел Господній» та уділивши апостольське благословення, Папа Венедикт XVI звернувся до більших груп прочан їхніми рідними мовами. Зокрема, промовляючи до паломників з Польщі, він виразив духовну близькість з незліченною кількістю прочан, які в ці серпневі дні, напередодні празника Успіння Пресвятої Богородиці, яке за григоріянським календарем припадає на 15 серпня, відбувають піші паломництва до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці на Ясній Горі уЧенстохові та до інших Марійських святинь. Ці прощі кожного року збирають сотні тисяч прочан. Святіший Отець побажав, щоб прочанський шлях був багатий плодами навернення сердець, дарами Божого милосердя і опіки Пресвятої Богородиці, окремо ввіряючи молитвам прочан служіння Папи та потреби Церкви.

За матеріалами: http://www.radiovaticana.org/