"Послання надії" Конференції Європейських Церков
23.07.2009
«Оскільки ми є християнами, насмілюємося надіятися» - з таким посланням до мешканців Європи звертаються делегати різних Церков Європи, зібрані на ХІІІ Загальній асамблеї Конференції Європейських Церков, яка від 15 до 21 липня 2009 р. відбулася у Франції в місті Ліоні. У зустрічі взяли участь представники різних Церков Європи - православні, протестанти, англіканці та старо-католики.
«Надія - читаємо у заключному документі зустрічі - дає нам радість, мир, сміливість, відвагу та свободу. Звільняє нас від страху, відкриває наші серця і зміцнює наше свідчення Воскреслого Господа. Ми, християни, покликані до єдиної надії у Христі, Який є джерелом любові, прощення і примирення». У спільному посланні європейські Церкви висловлюють стурбованість тим, що в той час, коли з запалом докладаються зусилля для побудови об'єднаної та примиреної Європи, між народами, культурами та релігіями зводяться нові мури поділів: між громадянами та іммігрантами, між багатими та бідними, між працюючими та безробітними, між тими, кого права шанують і тими, кого утискають. У документі також згадано проблеми, пов'язані з кліматичними змінами та економічною кризою.
«Не зважаючи на все, ми твердо переконані в тому, що як християни, ми маємо особливу надію, якою можемо ділитися в ситуаціях, які здаються безнадійними». Надія є там, де тривають змагання за правду та справедливість, там, де протистоїться будь-якій формі насильства та расизму, де захищається людську гідність. Надія є там, де наголошується на вимогах безкорисливої солідарності між окремими людьми та між народами, де є щира пошана до створеного світу. «Викликом, який Генеральна Асамблея ставить перед усіма Церквами-членами, - пишуть учасники ХІІІ Асамблеї Конференції Європейських Церков, - є відважне звіщення надії. Надії, яка не виражається порожніми деклараціями, але конкретними вчинками і живою вірою. Стверджуємо, що Церкви повинні працювати на користь справедливості і говорити правду можновладцям. Це означає руйнувати мури між людьми, культурами і релігіями, щоб навчитися розрізняти образ Бога в обличчі ближнього. Це означає шанувати, а не лише толерувати інших людей. Однак, понад усе, це означає відшукати нові способи виражати нашу солідарність з бідними, далекими і близькими до нас».
За матеріалами: http://www.radiovaticana.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
