На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI

24.06.2009

У середу, 24 червня 2009 р., на площі Святого Петра у Ватикані, зібралися численні паломники з усього світу, щоб взяти участь у загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI. У своєму повчанні Святіший Отець роздумував над Роком Священства, який розпочався 19 червня і проходить з нагоди 150-ї річниці "народження для неба" святого Жана Марії Віяннея, яка припадатиме 4 серпня.

«Боже провидіння спричинилося до того, що його постать поставлена поруч із особою святого Павла. - зазначив Папа, пояснюючи, - В той час, як добігає до завершення Рік святого Павла, присвячений Апостолові Народів, взірцевому надзвичайному євангелізаторові, який здійснив різні місіонерські подорожі, щоб поширювати Євангеліє, цей новий ювілейний рік запрошує нас поглянути на бідного селянина, який став скромним парохом, що звершував своє душпастирське служіння в малому селі». Хоч ці святі дуже відрізняються життєвим шляхом, їх об'єднує повне ототожнення себе самих із своїм служінням і їхня єдність з Христом.

Далі Святіший Отець зазначив, що історичні і суспільні умови, в яких мешкав Святий Парох з Арсу, є відмінними від сьогодення, і тому постає справедливе запитання: як сучасний священик повинен наслідувати його приклад у теперішньому глобалізоваму суспільстві, у світі, з якого зникає відчуття сакральності, а вирішальним стає поняття "корисності". Існує загроза, що католицьке бачення священства може втратити свою зрозумілість.

Покликаючись на декрет «Presbyterorum ordinis» (Пресвітерського Чину) Другого Ватиканського Собору, Венедикт XVI зазначив, що завданням священика є звіщати Євангеліє, завдяки чому Божий люд збирається, готовий принести себе в жертву, як офіру живу, святу і милу Богові, і власне завдяки служінню пресвітерів духовна жертва вірних досконало єднається з Христовою жертвою. Євангелізувати, вів далі Папа, означає, за прикладом Ісуса, не лише промовляти, але чинити знаки і чуда, які є виявом присутності Божого царства. «Християнська проповідь не звіщає "слова" але Слово, і це звіщення співпадає з особою Христа, відкритою на стосунки з Отцем і послушною Його волі», - сказав Святіший Отець, додаючи, що автентичне служіння Божому слову вимагає від священика повного відречення від себе, щоб могти разом з святим Павлом сказати: "уже живу не я, але Христос у мені". Священик не є паном слова, але - слугою. Бути "голосом" Божого слова не означає чисто функціонального аспекту, але вимагає від священика стати учасником таїнства Христових смерті і воскресіння усім своїм «я». Це є єдиною умовою правдивого звіщення, яке завжди включає самозречення, як умову своєї ефективності. «Саме через те, що він належить до Христа, - зазначив Венедикт XVI, - пресвітер є сповна для служіння людям, є служителем їхнього спасіння, їхнього щастя, їхнього справжнього визволення».

Святіший Отець побажав, щоб Рік Священства запровадив священиків до ототожнення з Христом розп'ятим і воскреслим, щоб наслідуючи святого Івана Христителя, вони були готовими "маліти", аби Він зростав, і щоб за прикладом Святого Пароха з Арсу добре усвідомлювали відповідальність і важливість свого служіння, яке є знаком і присутністю безмежного Божого милосердя.

За матеріалами: http://www.radiovaticana.org/

За кордоном, Інтернет видання