Вірші про Аскольда
26.05.2009
Аскольде, Аскольде!
Прекрасна наша ненька Україна,
Багато мала видатних синів,
Що рятували й захищали від руїни,
Що їх вогонь через віки горів.
У стольнім нашім граді князювали,
І мудрістю провадили народ
І славу й честь країні здобували,
А серед них - великий князь Аскольд.
Приспів:
Аскольде, Аскольде, сміливий і гордий,
Великий звитяжець минулих століть,
Аскольде, Аскольде, у серці народу
Пам'ять про тебе не спить.
Замріяний Дніпро, завмерли хвилі,
Чи спить, а чи когось згадав?
В твоїй цілющій прохолодні сині
Аскольд - князь силу набирав.
Ця сила тут, вона між нами
Відвічним світочем горить
Щоб об'єднати Україну
І розбудити всіх хто спить.
Написано 29.03.2009р. в с.Званівка Артемівського р-ну, Донецької обл.
Князе Аскольде
Ми знаєм на Русі жили колись князі,
Вони в історії свій залишили слід,
А серед них Аскольд, що мріяв як і всі
Вкраїну й Київ берегти від бід.
Приспів:
Князе Аскольде, тебе пам'ятають
Київські схили і кручі Дніпра,
Нас із тобою віки розділяють,
Наше єднання - віра свята.
Що думав він, чим жив, з ким був, кого любив,
І що хотів залишити нащадкам?
Про це мовчать книжки і не дізнатись нам,
Це вічна нерозгадана загадка.
Часом буває так що чується вночі
На берегах Дніпра зітхання й голоси.
Чия ж могила тут, хто з древніх тут спочив
І мудрістю віків усіх благословив?
Написано 05.04.2009 р. в с.Званівка Артемівського р-ну, Донецької обл.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
