Темі виходу УГКЦ з підпілля присвятили круглий стіл у рамках міжнародної релігієзнавчої конференції

15.05.2009

В рамках міжнародної релігієзнавчої конференції, яка проходить цими днями у Львові, 13 травня відбувся круглий стіл «Катакомбна Церква (Виходу УГКЦ з підпілля присвячується)», в якому взяли участь священики, активісти греко-католицького підпілля та науковці. Особливості підпільного становища УГКЦ в хрущовський період висвітлив у своїй доповіді доктор історичних наук Степан Стоцький.

Молодий науковець з Івано-Франківська Олег Єгрешій поділився із присутніми своїми науковими пошуками, в яких він базується на особистих записах, нотатках та листах греко-католицьких священиків та їх родин, які були депортовані на Далекий Схід. У своїй доповіді він навів приклади живих свідчень про побут, умови депортації та душевні пережиття ув'язнених.

Колишній голова Комітету із захисту Української Греко-Католицької Церкви - Іван Гель розповів присутнім про основні моменти виходу із підпілля Церкви, в яких він сам приймав активну участь. Його свідчення викликали найбільше зацікавлення серед учасників круглого столу, через свою яскравість та живість.

Науковці із Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету розкрили низку аспектів виходу із підпілля УГКЦ. Директор Інституту о. Андрій Михалейко зупинився в своїй доповіді на легалізації УГКЦ в контексті взаємин між Католицькою та Православною Церквами. Священик висвітлив коротку історію екуменічного діалогу, який розпочався в ХХ столітті, а також розповів про проблеми, пов'язані із виходом із підпілля греко-католиків у Східній Європі. При цьому він наголосив, що в подальшому процесі екуменічного діалогу необхідним є участь Східних Католицьких Церков.

Викладач кафедри церковної історії Католицького Університету Світлана Гуркіна в своїй доповіді висвітлила місце постаті єпископа в катакомбній Церкві та наголосила на важливості, яку мало для підпілля збереження апостольського приємства.

Редактор довідково-пізнавальної інформації РІСУ Анатолій Бабинський в своїй доповіді зосередився на наслідках підпілля для богослов'я УГКЦ. Він зауважив, що головним лейтмотивом подальшого розвитку богословської думки Греко-Католицької Церкви стало богослов'я мучеництва. В своєму виступі він також коротко проаналізував рівень рецепції сьогоднішньою греко-католицькою спільнотою рішень ІІ Ватиканського Собору, в якому з відомих причин УГКЦ не змогла повноцінно взяти участь. Анатолій Бабинський також наголосив на одному із негативних наслідків легалізації УГКЦ - втраті справжніх євхаристійних спільнот в УГКЦ та відповідно зростанню кількості «номінальних християн».

Співробітник Інституту Історії Церкви Тарас Бублик проаналізував ставлення радянської влади до Греко-Католицької Церкви в період 1988-1989 роках.

Олег Муравський - співробітник Інституту українознавства НАНУ зупинився на висвітленні міжконфесійних суперечок 1988-1989 роках в Західній Україні та запропонував кілька моделей, як можна було їх уникнути.

Отець Віталій Дуткевич (ЧСВВ) поділився із учасниками круглого столу свідченнями свого служіння в катакомбній Церкві.

За матеріалами: http://www.risu.org.ua/ukr/