В Україні

«Україна і Ватикан в контексті культурно-цивілізаційного діалогу: історія і сучасність»

21.04.2009

21-22 квітня у приміщенні Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України (Київ, Трьохсвятительська, 4) відбудеться Третя конференція з циклу «Україна і Ватикан» на тему «Україна і Ватикан в контексті культурно-цивілізаційного діалогу: історія і сучасність».

Ідею проведення циклу науково-практичних конференцій, присвячених розгляду широкого кола проблем у взаєминах України та Ватикану, підтримали Національна Академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Державний комітет України у справах національностей і релігій, Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності, Міністерство закордонних справ України, Нунціатура Святого Престолу в Україні, Українська Асоціація релігієзнавців, Українська Греко-Католицька Церква, Римсько-Католицька Церква, Національний інститут стратегічних досліджень, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Український Католицький університет, Івано-Франківська Теологічна Академія, Інститут релігійних наук ім. Томи Аквінського, Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет. Релігійно-інформаційна служба України та Католицький медіа-центр надають інформаційну підтримку проекту.

На цю конференцію виноситься широкий спектр актуальних культурно-релігійних та суспільних проблем, пов'язаних з міжкультурним та міжцивілізаційним діалогом у сучасному світі.

ПРОГРАМА

21 квітня

9.30 - реєстрація (4-й поверх Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди)

11.00 - початок роботи конференції (Актова зала)

ВІТАННЯ

Онищенко О. С., академік, академік-секретар Відділення історії, філософії і права НАН України

Попович М. В., академік, директор Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України

Смолій В. А., академік, директор Інституту історії України НАН України

Саган О. Н., докт. філос. наук, професор, голова Державного комітету України з питань національностей і релігій

Митрополит Львівський Архиєпископ Мечислав Мокшицький

Кардинал Любомир Гузар

Апостольський Нунцій в Україні Архієпископ Іван Юркович

11.30-14.00 Пленарне засідання

ДОПОВІДІ

Поняття культурної ідентичності в сучасній філософії.

Бистрицький Є. К., докт. філос. наук, проф., зав. відділом Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

До проблем культурних універсалій.

Пазенок В. С., докт. філос. наук, проф., член-кореспондент НАН України, проректор з наукової роботи Київського університету туризму, економіки і права.

Конфлікт цивілізацій і проблема ідентичностей.

Лях В. В., докт. філос. наук, проф., зав. відділом Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

Культурно-цивілізаційні аспекти міжрелігійного діалогу.

Яроцький П. Л., докт. філос. наук, проф., заст. керівника Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

Католицизм як цивілізація: зміни початку ХХІ ст.

Єленський В. Є., докт. філос. наук, пров. наук. співробітник Інститу­ту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

Східна політика Ватикану та її цивілізаційно-культурні вектори.

Хоружий Г. Ф., докт. філос. наук, проф., проректор Університету банківської справи НБУ.

Соціальне служіння Римсько-Католицької Церкви в Україні.

Широкорадюк Станіслав, Єпископ Києво-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви.

14.00 - 15.00 - обід

15.00 - 18.30 - робота секцій

Секція 1. Цивілізаційні ідентичності: природа, сутність і значення (Зал засідань, 3-й поверх, модератори Н. Хамітов, В. Шевченко).

Секція 2. Україна християнська в історичному цивілізаційному контексті (Читальна зала, 3-й поверх, модератори П. Яроцький, Н. Стоколос).

Секція 3. Ідентичність: історичні підходи, принципи, труднощі інтерпретацій (Зал занять ВШФ, 4-й поверх, модератори В. Литвинов, В. Ларіонова).

Секція 4. Діалог культур і релігій в сучасних глобалізаційних умовах

(Актова зала, 4-й поверх, модератори А.Арістова, О.Бучма).

22 квітня

10.00 - 13.00 - робота секцій

Секція 1. Цивілізаційні ідентичності: природа, сутність і значення

(Зал засідань, 3-й поверх, модератори С. Кияк, В. Шевченко)

Секція 3. Ідентичність: історичні підходи, принципи, труднощі інтерпретацій (Зал занять ВШФ, 4-й поверх, модератори О. Кіхно, Е. Бистрицька)

Секція 4. Діалог культур і релігій в сучасних глобалізаційних умовах

(Актова зала, 4-й поверх, модератори М. Бабій, Л. Шугаєва)

Секція 5. Поліконфесійність України як вияв її входження в культурно-цивілізаційний діалог ХХІ ст. (Читальна зала, 3-й поверх, модератори М.Пірен, С.Здіорук)

Секція 6. Католицький харизматичний рух у контексті української греко-католицької традиції (Відділення релігієзнавства, 3-й поверх, к.324, модератор о. Григорак Дмитро ЧСВВ, апостольський адміністратор Бучацької єпархії УГКЦ).

13.00 - 14.00 - обід

14.00 - 17.00 - продовження роботи секцій

17.00 - 17.30 - завершення роботи конференції.

Секція 1. Цивілізаційні ідентичності: природа, сутність і значення

1. Хамітов Н. В., докт. філос. наук, проф., пров.на ук. співробітник Інститут філософії НАНУ. Плюральність релігійних ідентичностей в сучасному світі: відчуження чи діалог?

2. Кияк С. Р., докт. богослов 'я, докт. філос. наук, проф., зав. кафедри релігієзнавства і теології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Український католицизм: історичний досвід європейської еклезіологічної інтеграції.

3. Горкуша О. В., канд. філос. наук, наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Релігія на роздоріжжі епох: горизонти людського буття.

4. Ситніченко Л. А., канд. філос. наук, ст. наук. співробітник Ін­ституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Справедливість та її визнання на теренах сучасного європейського філософського простору.

5. Троян С. С., докт. істор. наук, проф., зав. кафедри міжнародних відносин і країнознавства Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Цивілізаційно-культурний феномен України в умовах глобалізації.

6. Киридон А. М., докт. істор. наук, професор кафедри міжнарод­них відносин та зовнішньої політики Київського міжнародного університету. Конструювання української ідентичності в умовах євроінтеграції.

7. Кожем 'якіна О. М., канд. філос. наук, доцент кафедри філо­софії Черкаського державного технологічного університету. Ци­вілізаційна ідентичність та довіра: українські реалії

8. Гаврилюк Т. В., канд. філос. наук, доцент Державної академії статистики, обліку і аудиту Держкомстату України. Християнська антропологія в контексті сучасних соціокультурних реалій.

9. Лозниця С. А., канд. філос. наук, вчений секретар Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Християнство та становлення європейської культурної єдності.

10. Кияк Д. С., студентка філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Релігійна ідентичність: природа і сутність.

11. Шевченко В. В., докт. філос. наук, пров. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Православно-католицькі відносини і знаки сучасності (ідентифікаційний аспект).

12. Димитрова В. Ф., викладач Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського. Опозиція "людина-природа" в контексті християнського віровчення.

13. Свистунов С. В., канд. філос. наук, доцент національного університету фізичної культури і спорту України. Інформаційна цивілізація та проблеми цивілізаційного розлому в Україні.

14. Добродум О. В., канд. політ. наук, доцент Одеського національного університету ім. І. Мечникова. Віртуалізація і католицизм.

15. Кияк М. Т., канд. філос. наук, пров. спеціаліст Національного інституту стратегічних досліджень. Інформаційний простір Ватикану як інструмент євангелізації в умовах глобалізаційних процесів секулярної цивілізації.

16. Титаренко В. В., канд. філос. наук, наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Прогнози подолання цивілізаційних розломів в контексті міжрелігійного діалогу.

Секція 2. Україна християнська в історичному цивілізаційному контексті

1. Музичко Іван, отець-професор. До питання про ставлення князя Володимира до Риму.

2. Шевців Іван, отець-емерит. Умови і причини укладення унії з Римом.

3. Коваль І. М., канд. істор. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Внутрішньо конфесійні та міжконфесійні діалоги в церковному мистецтві Княжого Галича в ХІ-ХІІІ ст.

4. Уткін О. І, докт. істор. наук, проф. Соломонового університету. Католицизм: національно-визвольна боротьба українського народу в XVII cт.

5. Боруцька О. В., студентка-магістр історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. Розвиток інституції капітули (крилосу) в Львівській єпархії (XVI-XIX ст.) та в Галицькій митрополії (XIX-XX ст.)

6. Мудрий Софрон ЧСВВ, ректор Івано-Франківської теологічної академії, єпископ УГКЦ. Замойський Синод 1720 р. як свідчення вселенськості українського християнства.

7. Шеретюк Р. М., канд. істор. наук, доцент Рівненського інституту слов'янознавства. Уніатська церква періоду поділів Польщі (1772-1795): трансформації та їх наслідки.

8. Паньків І. М., канд. істор. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Релігійні взаємовпливи та запозичення на Прикарпатті в другій половині ХІХ - на початку ХХ століть.

9. Беген О. Б., докт. філософії з історії, викладач Українського католицького університету. Політична шахівниця: чи повинні християни займатися політикою? Приклад Галичини у міжвоєнний період ХХ ст.

10. Стоцький Я. В., канд. істор. наук, доцент Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя. Пошуки компромісу Апостольського Престолу з Радянською державою у 1920-1940-х роках.

11. Стоколос Н. Г., докт. істор. наук., проф., зав. кафедрою філософії та соціальних наук Рівненського інституту слов 'янознавства. Ставлення Православної Церкви до неоунії в західних областях України (20-30 рр. ХХ ст.).

12. Гуркіна С. В., магістр богослов'я, викладач Українського католицького університету. Контакти вищого духовенства УКГЦ і Ватикану у 1939-1945 рр.

13. Геник М. А., канд. істор. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Міжнаціональне примирення у діяльності польських і українських релігійних ієрархів.

14. Новаковський о. Пшемислав. Роль літургії УГКЦ у формуванні культури і національної традиції України.

15. Єгрешій О. І., канд. істор. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Радянські повоєнні переслідування в Україні в контексті депортації греко-католицького духовенства.

16. Вишковський Павло, отець-директор Католицького медіа-центру. Українсько-Ватиканські відносини в добі СРСР.

17. Позняк Я. Л., слухач Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України. Україна в Східній політиці Святого Престолу (періоду понтифікату Івана Павла ІІ).

Секція 3. Ідентичність: історичні підходи, принципи, труднощі інтерпретацій

1. Ковцуняк С. І., канд. філос. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Модель християнського життя у поглядах видатних східних і західних патристів: сутність, проблематика, актуальність.

2. Любащенко В. І., докт. філос. наук, пров. наук співробітник. Інституту українознавства НАН України. Католицькі тексти у давньоруській писемній спадщині (до питання про західні впливи на Київську Церкву).

3. Головата Н. А., канд. істор. наук, мол. наук. співробітник Інституту історії України НАН України. Чудо та релігійна толерантність: на матеріалах українських літописів та легенд про чудотворні ікони.

4. Литвинов В. Д., докт. філос. наук, пров. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Україна в пошуках своєї ідентичності: виклики 16-поч.17 ст.

5. Дойчик М. В., канд. філос. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Український ренесансний гуманізм про гріхопадіння та автономію людської особистості.

6. Ямчук П. М., канд. філол. наук, доцент Одеського університету внутрішніх справ. Перспективи православно-католицького об'єднання в проблематичному дискурсі трактату Іпатія Потія "Унія греків з костьолом римським... 1595 року".

7. Головащенко С. І., канд. філос. наук, доцент національного університету "Києво-Могилянська Академія". Культурно-цивілізаційний вектор могилянської доби: історичні обриси питання.

8. Зеліско Л. І., канд. пед. наук, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Теодіцея культури бароко як протистояння загрозі поширення імморалізму.

9. Голянич М. Ю., канд. філос. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Ідея християнізації суспільного життя в творчості Миколи Гоголя.

10. Буряк Л. І., канд. істор. наук, доцент, докторант Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Католицько-православна антитеза як компонент та історико-фемінoлогічного наративу доби українського національного відродження другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

11. Кіхно О. В., канд. філос. наук, ст. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Київ і Вселенське християнство у теократичній концепції Володимира Соловйова.

12. Бєлят Андрій ОР, отець-ліценціат теологічних наук. Релігійна ідеологія чи науковий світогляд у вченні Інокентія М. Бохенського.

13. Скринник Н. М., студентка філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Моральна парадигма митрополита А. Шептицького в контексті католицької антропології.

14. Бистрицька Е. В., канд. філос. наук, докторант Тернопільського педуніверситету ім. В. Гнатюка. Юрисдикційні повноваження митрополита А. Шептицького.

15. Бабій Л. Т., канд. філос. наук, проф. Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Українсько-ватиканські взаємини в контексті релігійної і політичної діяльності патріарха Й. Сліпого.

16. Пятківський Р. О., канд. філос. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Ідея воскресіння України у творчій спадщині Августина Волошина.

17. Фіглевський М. К., канд. філос. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Ставлення С. Вінценца до Церкви і релігійної традиції.

18. Ларіонова В. К., докт. філос. наук, проф., зав. кафедри філософії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Етичний глобалізм Г. Кюнга.

19. Йосипенко О. М., канд. філос. наук, ст. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Методологічні засади сучасної французької філософії розуму.

20. Остащук І. Б., канд. філол. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Імплікація християнської сакральної символіки в католицькій герменевтиці.

Секція 4. Діалог культур і релігій в сучасних глобалізаційних умовах

1. Бучма О. В., канд. філос. наук, ст. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Глобалізація світу і глобалізація релігій: теорія та практика в контексті цивілізаційних трансформацій.

2. Пролеєв С. В., докт. філос. наук, пров. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Місія християнської церкви у глобальному світі.

3. Соловей А. М., канд. істор. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Взаємодія культур в умовах глобалізації.

4. Мартинюк Е. І., канд. філос. наук, доцент Одеського національнoго університету ім. І. Мечникова; Нікітченко О. Е., ст. викладач Одеської національної юридичної академії. Конвергентні процеси в релігійному житті світу: католицизм.

5. Мурашкін М. Г., докт. філос. наук, проф. Дніпропетровської державної фінансової академії. Католицьке і православне схожість сутнього.

6. Возняк О. Т., аспірант Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Особливості сучасного дискурсу стосовно міжрелігійного діалогу.

7. Борисевич Л. В., доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Бернард Лонгер про діалогічний простір у сучасному католицизмі.

8. Новікова К. В., магістр теології і філософії, пом. директора Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського. Стежки солідарності: роль католицької церкви у сучасному світі.

9. Козлов В. А. канд. політ. наук, гол. консультант Центру адаптації держ. служби до стандартів Європейського Союзу при Головному Управлінні Державної Служби України. Миротворча діяльність Святого Престолу в сучасній системі міжнародних відносин.

10. Арістова А. В., докт. філос. Наук, зав. кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного Університету. Православно-католицькі відносини: виклики нового століття.

11. Филипович Л. О., докт. філос. наук, проф., зав. відділом Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Майбутнє міжконфесійного діалогу: подолання православних і католицьких стереотипів.

12. Бабій М. Ю., канд. філос. наук, ст. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Міжконфесійний діалог: українсько-ватиканський вимір.

13. Черенков М. М., канд. філос. наук, докторант Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Діалогічний потенціал українського протестантизму у взаєминах східної і західної християнських традицій.

14. Цюрупа М. В., докт. філос. наук, проф., завідувач кафедри філософії і соціальних наук Київського університету туризму, економіки і права. Католицькі й мусульманські гуманітарні концепції ведення війни: порівняльний аналіз.

15. Шібель В. М., здобувач Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Ватикан і держава Ізраїль.

16. Семенова В. В., студентка Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського. Святий Престіл і Україна: перспективи за конкордатними договорами.

17. Бойко А. А., докт. філол. наук, проф. Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Обережно, релігія: католицизм в мас-медіа України.

18. Гардащук Т. В., докт. філос. наук, ст. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Сучасні інтерпретації креаціонізму в контексті діалогу культур.

19. Шеремета В. М., доктор теології, викладач моральної теології Івано-Франківської теологічної академії, керівник Бюро Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ із питань екології. Екологічний імператив у соціальній доктрині католицької Церкви.

20. Новосад М. Г., канд. мистец. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Релігійні звичаї та обряди як початки формування екологічної етики людства.

21. Шугаєва Л. М., докт. філос. наук, проф. Рівненського державного гуманітарного університету. Феномен юродства в східнохристиянській та західнохристиянській традиції: компаративний аналіз.

22. Крилова С. А., канд. філос. наук, доцент, зав. кафедри соціальних дисциплін Академії муніципального управління. Толерантність до іншої віри: проблема краси стосунків.

23. Шелудченко О. В., канд. філос. наук. Діалог віри і розуму в сучасному українському суспільстві: проблеми і перспективи.

24. Гаврилюк А. М., аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України. Туризм як засіб міжцивілізаційного діалогу.

Секція 5. Поліконфесійність України як вияв її входження в культурно-цивілізаційний діалог ХХІ ст.

1. Шабан І. Г., докт. екуменічного богослов'я, голова Комісії УГКЦ для сприяння єдності між християнами. Поліконфесійність в сучасній Україні.

2. Здіорук С. І., канд. філос. наук, доцент, зав. відділу гуманітарної політики Національного Інституту стратегічних досліджень. Україна в зацікавленнях Апостольського Престолу.

3. Бодак В. А., докт. філос. наук, проф. Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. Ватикан про місце України в міжконфесійному діалозі.

4. Бабинський А. Б., магістр богослов'я, зам. головного редактора суспільно-релігійного часопису "Патріярхат", редактор РІСУ. Патріархат в Католицькій Церкві: історичний та богословський аспекти.

5. Цимбалій В. В., аспірант Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Благочинна діяльність місії РКЦ "Карітас-Спес" в умовах поліконфесійної України.

6. Бублик Т. Ю, ліценціат з богослов 'я, науковий працівник Інституту історії Церкви Українського католицького університету. Легалізація УГКЦ у світлі екуменічного діалогу Ватикану і РПЦ.

7. Савчук О. І., аспірант Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Євангельський радикалізм як ціннісна парадигма соціального вчення українського греко-католицизму.

8. Вергелес К. М., асистент Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Російська Православна Церква та її роль в міжконфесійному діалозі: Київ, Москва, Ватикан.

9. Кулагіна Г. М., канд. філос. наук, ст. наук. співробітник Українське православ'я та його роль у міжрелігійному діалозі.

10. Пірен М. І., докт. соціолог. наук, проф. Національної академії державного управління при Президентові України. Внутрішньоправославні конфлікти як відображення етнополітичних інтересів в Україні.

11. Недавня О. В., канд. філос. наук, ст. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Можливості діалогу українців - визнавців і спадкоємців різних християнських традицій в процесі сучасного культурного та політичного самовизначення.

12. Панчак А. Р., студент філософського факультету Прикарпатського національного університету ім.В. Стефаника. До проблеми католицько-православного діалогу в Україні в контексті ІІ Ватиканського собору.

13. Булига І. І., ст. викладач Рівненського державного гуманітарного університету. Православно-католицькі взаємини на тлі українсько-польського протистояння.

14. Гринчишин Т. Ю., позаштатний радник заступника міського голови з гуманітарних питань Львівської міської ради. Особливості розгортання діяльності Українських Церков у країнах нової трудової міграції українців.

15. Базик Д., мол. наук. співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Імпорт західних та східних потоків і національно-релігійні традиції України.

Секція 6. Католицький харизматичний рух у контексті української греко-католицької традиції

1. о. Григорак Дмитро ЧСВВ, апостольський адміністратор Бучацької єпархії УГКЦ. Історичні особливості ставлення українських греко-католицьких харизматичних спільнот.

2. о. Вільчинський Орест-Дмитро, магістр філософії та догматичної теології. Католицька харизматична обнова і український католицизм.

3. Єзьорни Даріуш, доктор новітньої історії університету Лодзь(Польща). ICCRS та католицька віднова в Святому Духові у світі.

4. о. Холєва Мирослав, доктор догматичної теології. Молитва про оздоровлення.

5. Маргітич О. І., асистент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Католицький харизматичний рух у контексті пневматологічної традиції греко-католицької церкви.

6. Колос. О. І., студентка Катехитично-педагогічного інституту при Українському католицькому Університеті. Адаптація євангелізаційного курсу "Альфа" до віровчення УГКЦ.

7. с. Дарія (Оксана) Пітулик ССНДМ, магістер теології. Євангелізаційне служіння убогим, членів харизматичного руху в контексті УГКЦ.

8. Маргітич Л. Є. Студентка філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Євангелізаційна практика в осередках харизматичної віднови греко-католицької церкви.

9. Литвин О. Б., асистент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Марчук У. Б., асистент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Особливості адаптації окремих понять терміносистеми "молитовні практики" в католицьких харизматичних спільнотах і групах: лінгвістичний аспект.

Оргкомітет конференції:

П. Яроцький, С. Кияк, Л. Филипович, О. Недавня

Організатори висловлюють вдячність за підтримку Римсько-Католицькій Церкві в Україні, Українській Греко-Католицькій Церкві, Нунціатурі Святого Престолу в Україні, Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського, Релігійно-інформаційній службі України, Католицькому медіа-центру.

За матеріалами: http://www.catholic-media.org/ua/

В Україні, Інтернет видання
comments powered by Disqus

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині. 

Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19). 

Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.

Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. 

Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут