День пам'яті В'ячеслава Чорновола
У 10 річницю з дня трагічної смерті літературного критика, публіциста, діяча руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу В'ячеслава Чорновола, 25 березня, об 11:30 на Байковому кладовищі, на його могилі відправлятиметься поминальна панахида.
Спогади Вахтанга Кіпіані, «Україна молода» (6 квітня 1999 р.)
Мій Славко
Минуло дев'ять днів. В українців немає більше В'ячеслава Чорновола. Проте залишається людська пам'ять. У кожного з нас - симпатиків його чи опонентів - був свій Чорновіл. Для когось він назавжди лишиться В'ячеславом Максимовичем, для інших - Славком. Мені особисто ближчий оцей грайливий «парубоцький» варіант. Адже тоді, коли він був Славком - на початку 60-х рр. (а мене ще й не було) - і робилася українська історія. Тепер настав кінець Його історії...
***
...І знову про «мого» Чорновола.
Він був наївним, наче й не політик. Він був природженим вождем, здатним очолити народ, але не зараз. Його час ще не прийшов. Виявилося, що увійти до підручників історії простіше, ніж творити історію та ще й лишитись самим собою.
Похорон - людський потік, сльози, квіти - довів, що здатне об'єднати українців. Навіть тих, хто недостойний його світлого життя. Це національна українська ідея, квінтесенцією якої і був..., ні - є - В'ячеслав Максимович Чорновіл.
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
