На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI

11.03.2009

У середу, 11 березня 2009 р., на площі Святого Петра у Ватикані відбулася загальна аудієнція Папи Венедикта XVI з вірними та паломниками, що прибули до Риму з усього світу. Свою катехизу Святіший Отець присвятив постаті святого Боніфатія, великому місіонерові VIII століття, який сприяв поширенню християнства у Центральній Європі. Він народився приблизно у 675 році в саксонській сім'ї на Британських островах. У молодому віці вступив до монастиря, а його великі здібності пророкували йому спокійну кар'єру вченого. Однак, отримавши Святу Тайну Священства, відчув покликання іти та проповідувати Христа між поганами на європейському континенті.

Після перших місійних невдач на території сучасної Голландії, спричинених спротивом місцевих вождів, Боніфатій повернувся на батьківщину, а пізніше прибув до Риму, де його прийняв Папа Григорій ІІ. Вселенський Архиєрей доручив йому місію проповідувати між германськими народами.

Заохочений підтримкою Папи, Боніфатій заповзявся до проповідування у згаданих регіонах, поборюючи поганські культи та зміцнюючи основи християнської та людської моральності. Завдяки невтомним трудам і організаторським здібностям, він осягнув значних успіхів. Тоді Папа висловив бажання уділити Боніфатієві єпископські свячення, і здійснив це, призначивши його єпископом усіх германських земель. З великою розважливістю він запроваджував на довірених йому теренах церковну дисципліну, скликав різні синоди, щоб гарантувати дотримання права, дбав про єдність з Римським Архиєреєм. Втішався пошаною та прихильністю також і з боку наступників Папи Григорія II, які надавали йому повноваження організовувати церковну ієрархію на повірених територіях.

Окрім праці, спрямованої на євангелізацію та організацію церковних структур, Боніфатій також засновував монастирі, які були немов маяками для поширення віри та культури на цих територіях. Він покликав монахів та монахинь із своєї батьківщини, які надавали йому важливу допомогу.

Святий Боніфатій залишив також важливі інтелектуальні праці. Передовсім - це значна епістолярна спадщина, у якій душпастирські листи йдуть поряд з офіційними. Він уклав також підручник латинської граматики. Дійшли до нас і його поетичні твори та проповіді.

Маючи 80 років, приготував чергову місійну подорож, цього разу до Фрізії - краю, в якому зазнав невдачі на початку своєї діяльності. Там і загинув з рук поган у 754 році, відправляючи Святу Літургію.

«На віддалі століть, що можемо сьогодні зачерпнути з навчання і надзвичайної діяльності цього великого місіонера та мученика?» - запитав Венедикт XVI, вказуючи на те, що перше, що впадає у вічі, є центральне місце Божого Слова, яке переживається та пояснюється у вірі Церкви. Святий Боніфатій був настільки захоплений Божим словом, що відчував невідкладне бажання нести Його іншим, не зважаючи на різні загрози. Наступне, що бачимо у житті цього святого - це вірність та єдність з Апостольською Столицею, що було правилом його місіонерського діяння і таке наставлення він передав заснованим церковним спільнотам. Третьою характеристикою діяльності святого Боніфатія Папа назвав його труди, спрямовані на порозуміння між християнською та германською культурами. Він розумів, що гуманізувати та євангелізувати культуру є складовою частиною його єпископського служіння.

«Відважне свідчення святого Боніфатія є запрошенням для нас усіх прийняти Боже слово у нашому житті, як основний орієнтир, гаряче любити Церкву і почуватися співвідповідальними за її майбутнє, шукати її єдність довкола Наступника апостола Петра», - сказав Венедикт XVI, пригадавши і те, що християнство, сприяючи поширенню культури, сприяє прогресові людини. Порівнюючи гарячу святого Боніфатія віру та ревність задля Євангелія до нашої, часто літеплої та бюрократизованої віри, Папа запросив кожного задуматися, що ми можемо і повинні зробити, щоб відновити нашу віру і передати нашій епосі прецінну євангельську перлину.

За матеріалами: http://www.radiovaticana.org/

За кордоном, Інтернет видання