Володимир Кальненко малює картину для Ватикану
18.02.2009
"Замовив настоятель храму Святого Миколая на Аскольдовій могилі отець Ігор Онишкевич, - розповідає 65-річний київський художник Володимир Кальненко. - У квітні він подарує її Ватикану на третю річницю смерті Іоанна Павла ІІ".
2001-го, коли Папа Римський приїздив до України, художника запросили на аудієнцію. Зустріч відбулася біля церкви Святого Миколая.
- Охоронці обмацували на мені всі місця, нічого не цуралися, - пританцьовує Кальненко. - Із Папою розмовляти заборонили. Він благословив мене, сказав: "Тяжкий шлях українця, але тобі треба ним іти". Я був зачудований, що він знає нашу мову. Увечері почав малювати картину "Папа Римський розмовляє українською". Її забрав собі український священик із Торонто. Три роки не розраховувався зі мною. У Канаді живе давня приятелька. Я попросив, щоб вона забрала картину. Але священик приклеїв її до канадського ДСП суперклеєм. Вона знайшла спеціалістів, які вирізали полотно, - Кальненко підстрибує і плескає себе по колінах. - В аеропорту полотно побачила її приятелька, дружина канадського мільйонера, й умовила продати за 2,5 тисячі доларів.
У майстерні Кальненка на вул. Бориспільській дві кімнати. У першій горить тьмяне світло, друга - з одним вікном. Уздовж стін стоять ватмани з намальованою олівцем оголеною натурою. На стінах висять картини з козаками, на них написані тексти народних пісень і віршів Шевченка.
Копія картини "Папа Римський говорить українською" стоїть на підлозі. Понтифік намальований на тлі тріснутої ікони. Поряд - ангел і українка, яка гладить ягнятко.
- Україночку малював зі шкільного портрета дружини, - художник теребить годинник у формі хреста на шиї. - Роздивлявся її фотоальбом за перший клас. Побачив дівчинку з довгими кісками, подумав: "Оце моя модель". Не впізнав у ній своєї дружини, вона пізніше зізналася.
У художника дзвонить телефон. Повідомляють, що привезли картини з галереї "Світлиця", де завершилася виставка робіт Кальненка. Полотна заносить до галереї високий чоловік. Ставить у кутку.
- Тут усе на місці, нічого не вкрали, - сміється і ставить на підлогу копію полотна Рембрандта "Портрет старого в червоному". Володимир Кальненко навчався в художній академії ім. Рєпіна в Петербурзі. Там його вважали найкращим копіювальником Рембрандта.
- За копію прошу 80 тисяч гривень. Власні картини коштують від 4 тисяч. Багато робіт купують українці з Франції, США, Японії, Нової Зеландії, Австралії, ПАР. Вони нагадують їм про батьківщину.
У стіні навпроти дивану видно нішу. Вона недбало завішана білими шторами.
- Там приміщення для моїх натурниць, - підстрибує художник і відсуває штори. За ними стоїть дерев'яна лавка. - Для ангела мені позувала росіянка. Її зустрів у Києво-Печерській лаврі. Приїхала на екскурсію. Пишалася, що пишу з неї ангела. Позувала мені п'ять разів.
Каже, часто лишається ночувати в майстерні. Додому приїжджає на вихідні.
- Він малює щодня, - розповідає дружина художника 46-річна Лідія Дубиківська. Жінка - мистецтвознавець, працює в музеї скульптора Івана Гончара, пише вірші. - Володимир - творча людина. Щодня записує щось у щоденнику. Складає любовні сонети, як Шекспір. Уже назбиралося кілька томів. Грошей їх видати немає. Зате моя книжка "Доля, або Переходжу Стікс" вийшла у видавництві "Оранта". Малюнки до неї зробив Володя.
Світлана КОРЖЕНКО
За матеріалами: http://gazeta.ua/