Папа Венедикт XVI про значення та ризики генетики

23.02.2009

20-21 лютого 2009 р., у Ватикані тривав міжнародний Конгрес «Нові межі генетики та ризик євгеніки», організований Папською академією Pro Vita з нагоди своєї XV Генеральної асамблеї.

 
Учасники розглянули, з одного боку, важливість медичних досліджень в галузі генетики з метою прогресу медицини, а з іншого, аналізували можливі наслідки розвитку сучасної генетики, особливу увагу звернувши на євгеніку, тобто науку, яка розробляє шляхи впливу на людську природу, намагаючись отримати досконалу людську істоту, що в деяких випадках порушує невід'ємні моральні принципи, такі як пошана до людського життя та недискримінація.

У суботу, 21 лютого, учасників конгресу приймав Папа Венедикт XVI, який звернув увагу на те, що довіра до науки не може забувати про першість етики у тих випадках, коли йдеться про людське життя.

Святіший Отець зазначив, що від часу відкриття в половині XIX століття, яке звершив абат-августиніянець Мендель, генетика зробила величезний поступ у зрозумінні цього коду, який лежить в основі біологічної інформації і визначає розвиток живої істоти. Ці досягнення дозволяють не лише ефективніше діагнозувати генетичні хвороби, але також виробляти відповідні ліки, а й у деяких випадках -повернути хворим надію на видужання. Однак, Папа пригадав, що дослідник, який працює в такій цінній та загадковій ділянці, повинен мати особливу підтримку, основану на співпраці з різними іншими науками, що допомагає уникнути ризик генетичного редукціонізму, який розглядає людську особу виключно в стосунку до її генетичного коду.

На думку Папи, необхідно наголошувати на тому, що людина завжди є чимось більшим від того всього, що складає її тіло, адже носить з собою силу мислення, прагнення правди про себе та про світ. Кожна людська істота - це набагато більше, ніж окрема комбінація генетичних інформацій, які їй передаються від батьків, а народження людини ніколи не можна звести до чистого відтворення нового індивіда людського виду, як у випадку будь-якої тварини. «Кожна поява на світ людської особи завжди є створенням», - підкреслив Венедикт XVI, вказавши на ризики євгеніки, яка в минулому набирала різних форм нечуваного насильства та дискримінації. І якщо засудження євгеніки, як форми насильства, застосовуваної різними режимами щодо окремих народів чи груп глибоко вкорінене у свідомості, то у наші дні її прояви набрали інших форм, закладаючи нову ментальність, яка прагне виправдати різне ставлення до життя і людської гідності, віддаючи перевагу таким якостям, як фізичні здібності, досконалість і краса, за рахунок інших вимірів існування, які не вважаються гідними. Таким чином, послаблюється пошана, належна кожній людській істоті, внаслідок чого вже від зачаття утискаються права тих дітей, яких життя було оцінене як негідне, щоб бути прожитим.

Папа зауважив, що протистояти такому баченню можна лише поширюючи переконання, згідно з яким кожна людська істота має однакову гідність, і рішуче відкидаючи будь-яку дискримінацію, що її будь-яка сила може застосувати щодо людини, народів чи етносів на основі відмінностей, які можна звести до дійсних чи здогадних генетичних факторів. Венедикт XVI закликав сприяти культурі приймання та любові, які конкретно виявляють солідарність з тими, хто страждає, долаючи мури, які часто зводить суспільство, дискримінуючи неповносправних чи уражених іншими патологіями, доходячи, в найгірших випадках, до селекції та відкинення життя у ім'я абстрактного ідеалу здоров'я і фізичної досконалості.

За матеріалами: http://www.radiovaticana.org/

За кордоном, Інтернет видання