Апостольський візит Папи Павла ІІ

Вашi враження вiд візиту Папи Римського

27.06.2001

 Підготували Наталя ТРОФІМОВА, «День», Володимир ДЕНИСЕНКО


ФОТО ЛЕОНІДА БАККА / «День»


УКРАЇНА ВIТАЄ ПАПУ

Сергій МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, Інститут соціології НАН України:

- Візит Папи в Україну збудив багато пристрастей - як всередині нашої країни, так і поза нею. Мабуть, можна виділити два плани, пов'язані з візитом Папи. Перший - це явне загострення міжконфесійних відносин (хоча, звичайно, Папа - миролюбна людина). Всі ми у Києві були свідками багатотисячних маніфестацій (я б вжив таке слово, оскільки це були маніфестації своїх почуттів і свого ставлення до візиту). І візит, певна річ, реанімував уже загоєні рани, пов'язані з відомим переділом церковної власності.

(За даними всеукраїнського представницького опитування, проведеного фірмою СОЦІС спільно з Фондом «Демократичні ініціативи», у лютому цього року (опитано 1200 респондентів) 44% опитаних ставилися до візиту Папи Римського позитивно, 4% - негативно, 14% - не змогли дати однозначної оцінки, 23% відповіли, що їм однаково і 16% не змогли відповісти на запитання, оскільки нічого не знали про візит Папи в Україну. Більшість учасників опитування (60%) також з різних причин вважали, що цей візит істотно підвищить престиж України на міжнародній арені. - Прим. ред. ).

Разом з тим не можна, звичайно, заперечувати і іншого плану візиту Папи, який, можливо, не такий виразний. І його літургія, і всі його послання українському народу містять в собі одну дуже важливу думку: все, що ви маєте зробити в Україні, може і має бути справою ваших власних рук. І в цій - дуже непростій - справі вам немає на що більше спиратися, крім як на власну мужність, на власну завзятість і на власне терпіння. І ось ця робота розбудови нової України (незалежної, самостійної і забезпеченої) може бути успішною лише в тому разі, якщо кожний, можливо, з віруючих, а швидше усього, все- таки громадянин, пам'ятатиме не тільки про свої власні інтереси, але і про інтереси всіх разом узятих. Я думаю, що ось це послання Папи навряд чи буде почуте внаслідок і політичної практики, що склалася, і політичної ситуації. А втім, ось ця апеляція до толерантності і до спроможності відчути те, про що, можливо, не стільки говорить, скільки думає, мріє український народ - це, я гадаю, те, що є великим дефіцитом сьогодні (і в політичних елітах, і в політичних партіях і, можливо, навіть серед громадян). Ось ця частина послання, я думаю, менш за все буде почута і сприйнята.

Владлен ЛУТАЙ, доктор філософських наук, професор:

- Важливою складовою діяльності папи Римського Iвана Павла II є розвиток ним ідей екуменізму церков на основі досягнень сучасної філософської методології. А саме: 1. Більш чітке виявлення наявності у всіх людей деякої хоча б мінімальної системи грунтовних цінностей і інтересів. 2. Визнання необхідності конкретизації цієї системи в різних формах у кожному вченні, тобто плюралізму даних форм. 3. Заміна принципу визнання тільки свого вчення як єдино істинного на шанобливу, комунікативно-діалогову взаємодію різних вчень. Тим самим розроблюване ним екуменістичне вчення спрямоване не на поглинання інших церков католицизмом, а на їх подальший прогресивний розвиток. У зв'язку з цим найважливішим завданням всіх церков, всього народу України є глибоке оволодіння останніми досягненнями сучасної філософії, науки, теології. Тільки на цьому шляху ми зможемо подолати той антагонізм, який нерідко виникає як між представниками різних церков, так і в нашому суспільстві загалом.

Оксана ЗАБУЖКО, письменниця:

- Я хочу вірити і хочу сподіватися, що візит Папи принесе Україні Боже благословення. На Київську землю кілька століть не сходило такої безпосередньої апостольської благодаті. Коли ми кажемо про нашу країну, що це Богом забутий край і Богом забута земля, ми вживаємо це як метафору. А воно не зовсім і метафора. Релігійна історія Києва і України в усьому ХХ століття - це історія страшних злочинств, в тому числі і тих, що робилися під покровом церкви проти людства і супроти Бога. Так звана Московська православна церква, або так зване червоне православ'я, не має свого храму на святій землі в Єрусалимі. Там є храм білого православ'я (тобто колишнього імперського царського). В 20 х роках минулогостоліття відбувся розкол церков на червоне і біле православ'я. Поведінка кремлівського православ'я, яке пішло на службу до Сталіна і яке з того часу цю службу вірно несло, поведінка московських православних священиків перед візитом Папи однозначно продемонстрували, що ці люди повелися дуже грубо. Якщо ти християнин, то незалежно від того, до якої церкви належиш, ти повинен розуміти, що Папа - це прямий намісник апостола Петра. Якщо для тебе апостол Петро і Ісус Христос щось внутрішньо значать, то ти абсолютно не будеш зважати на політичні імплікації цього сюжету. Між тим московські священики повелися як чиновники на політичній службі. І те, що пряма апостольська благодать нарешті зійшла на українську землю, я думаю, це справді дуже важливо і це очистить Україну від того душевного і духовного бруду, який тут накопичувався.

Крім того, я думаю, що це дуже підніме престиж греко-католицької церкви, яка з усіх українських християнських церков, мабуть, найбільш духовна. І не тільки з огляду на її мученицьку у ХХ ст. історію (ми справді мало знаємо історію цієї церкви, історію її мучеників). За всю двохтисячолітню історію католицька церква знала трохи більше 400 стигматиків. З них 5 були в греко-католицькій церкві на Західній Україні в 30-ті роки. Це дуже багато і це свідчить про те, що ця церква в ХХ ст. в Україні несла Божий дух і Божу благодать.

Стосовно організації візиту, то слід було розуміти, як на мене, що Папа - це не тільки глава держави, бо Ватикан - це, насамперед, не політична одиниця. Тому організація зустрічі Папи має полягати не в кількості міліціонерів, які лаються, а в дещо іншому. Організація візиту Папи Римського продемонструвала відсутність в Україні на всіх рівнях релігійної культури. Хто такий Папа, що насправді означає його візит і які при цьому у людей, які вважають себе християнами, виникають почуття - організатори цього дійства, здається, дуже погано собі уявляли. Мене, наприклад, глибоко вразило, що з усіх українських офіційних осіб, які були представлені Папі, жоден не відчув потреби підійти під благословення. Прошу зауважити, що це люди, які охоче відвідують храми, вважають чи називають себе християнами. У них навіть не виникла думка, що це може бути єдиний шанс на все життя доторкнутися до персня апостола Петра. Тобто, в цьому сенсі організація дуже радянська. і їй дуже бракує релігійної культури і культури взагалі .

Сергій УДОВИК:

- Безсумнівно, візит Папи - це особлива подія у житті України. Навколо нього переплелося стільки ліній інтересів, очікувань, напружень, що значення цього візиту можна буде реально оцінити тільки у майбутньому. По свіжих слідах можна зробити тільки якоюсь мірою поверхневі висновки. По- перше, Україна у черговий раз показала світу свою виняткову толерантність. Кияни поставилися до візиту зі здоровою цікавістю, сприймаючи Папу більше не як релігійного діяча, а як історичну особу, яка відвідала наше місто. По-друге, таких безпрецедентних заходів безпеки місто не спостерігало ні коли сюди приїжджав Клінтон, ні під час візиту Єльцина. Фактично, громадян ізолювали від Папи. Тотальне перекриття усіх можливих шляхів пересування спричиняло у багатьох неприкрите роздратування, тільки не до Папи, а до наших перестраховщиків. Створювалося враження, що на стадіоні «Чайка» більше половини відвідувачів становили представники міліції або різного роду служб безпеки, неначе б то цей візит був не для людей, а для «галочки». По-третє, багато киян поставилися до Папи з щирим співчуттям: у такому віці і при такому стані здоров'я він продовжує їздити. Однак треба відзначити, що погляд у Папи Івана Павла II дуже чіпкий, глибокий, зосереджений і навіть якоюсь мірою пронизливий. Це погляд зовсім не вісімдесятирічної людини. По-четверте, будемо сподіватися, що візит Папи приверне увагу населення країни до великого символізму християнської Церкви, до її обрядів, свят, значення літургії, котра символічно відображає життя Христа, і до самого образу Христа- Спасителя.

№112, вівторок, 26 червня 2001

За матеріалами: http://www.day.kiev.ua/

Апостольський візит Папи Павла ІІ
comments powered by Disqus

Катехизм

Молитва про прощення

Господи я стою перед Тобою без всякого притворства. Прошу Тебе пробачити мені всі мої гріхи, я щиро розкраююсь у своїх проступках. Будь ласка, прости мене. В славу ім’я Твого я прощаю всіх тих, хто причинив зло мені. Я відрікаюся від сaтaни і всіх діл його.

Я віддаю Тобі всього себе. Господи Ісусе Христе, приймаю Тебе як Господа Бога і Спасителя. Зціли мене, зміни мене, укріпи моє тiло, душу і  мій дух.

Господи, прийди і оточи мене своєю любов’ю, наповни Святим Духом. Я люблю Тебе, Ісусе. Я славлю Тебе, Господи. Я вдячний Тобі, мій Боже. Я буду слідувати за Тобою кожен день свого життя. Амінь.

служіння «Епіфанія»

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

«Епіфанія»

18 років свого служіння, з 1998 року, спільнота «Епіфанія» посвятила відвідуванню літніх людей, тяжкохворих, а також віл-інфікованих, більшість з яких вже відійшла у вічність.

Спільнота від усього серця дякує жертводавцям, які дарують на потреби вірних – свої молитви, свій час, свою працю, кошти.

Якщо хтось із парафіян, або ваших рідних не має можливості бути присутнім на Святій Літургії, почути Боже слово, посповідатися, чи приступити до Пресвятої Євхаристії, сердечно просимо звертатися до о. Анатолія Теслі – т. +38 /050/ 284 77 31

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут