Права людини у навчанні Папи Венедикта XVI. Доповідь кардинала Тарчізіо Бертоне

06.02.2009

5 лютого, у місті Мадриді, кардинал Тарчізіо Бертоне, Державний Секретар Ватикану, виступив перед Єпископською Конференцією Іспанії. Його промова була присвячена Загальній Декларації Прав Людини, підписаній державами-членами ООН 10 грудня 1948 року. З нагоди відзначення 60-річчя цієї знаменної для людства події, кардинал Бертоне зосередив свою промову на вченні Святішого Отця Венедикта ХVІ про людські права. На початку свого звернення Державний Секретар передав щирі вітання та благословення від Вселенського Архиєрея і пригадав, що у серпні 2010 року Папа відвідає Іспанію, оскільки саме тоді у Мадриді проходитиме Всесвітній День Молоді. Далі кардинал зазначив, що підписання Загальної Декларації стало фундаментальним жестом в переміні моральної свідомості людства. За його словами, потрібно ще раз наголосити на важливості, яку Апостольська Столиця надає визнанню і охороні основних прав людської особи і вкладу християн-католиків у поширення та оборону цих прав.

Переходячи до головної теми свого звернення, кардинал Тарчізіо Бертоне підкреслив, що Церква дуже серйозно ставиться до проблематики людських прав, додаючи: «Бажання миру, пошук справедливості, пошана людської гідності, співпраця і гуманітарна підтримка, виявляють справедливі бажання людського духу. У цьому сенсі у нас наново звучить відлуння слів Папи Венедикта ХVІ, які він скерував до Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 18 квітня минулого року, коли підтвердив, що Загальна Декларація «була результатом узгодженості релігійних та культурних традицій, а всі вони мотивовані спільним бажанням поставити людську особу в осередку суспільних інституцій, правил і заходів та вважати її головною для світу культури, релігії та науки».

Кардинал Бертоне пригадав, що Загальна Декларація Людських Прав зродились на основі західно-європейської культури, зокрема, на базі християнства. Вже на перших сторінках Святого Письма людина представлена як образ і подоба Божа. Церква зробила свій вклад, роздумуючи над Загальною Декларацією у світлі Божого слова і людського розуму, як також, поширюючи та захищаючи ці фундаментальні права кожної людини. Впродовж 60 років Вселенські Архиєреї, використовуючи різноманітні нагоди, завжди виявляли свою позитивну оцінку і підкреслювали значення, яке має для світу Загальна Декларація Прав Людини. 4 жовтня 1965 року, під час візиту до ООН, наголосивши на тому, що ця Організація репрезентує обов'язковий шлях сучасної цивілізації і всесвітнього миру, Папа Павло VІ звернувся до представників ООН такими словами: «Ви тут звіщаєте фундаментальні права і обов'язки людини, її гідність, її свободу і, передусім, релігійну свободу».

Папа Іван Павло ІІ мав нагоду двічі звернутись до Генеральної Асамблеї: 2 жовтня 1979 року і 5 жовтня 1995 року. А 18 квітня 2008 року, з нагоди 60 річниці підписання Загальної Декларації, до представників Організації Об'єднаних Націй звернувся Папа Венедикт ХVІ. У своїй промові він наголосив на тому, що Декларація дозволила різним культурам та інституціям зосередитись довкола фундаментального центру вартостей, тобто - прав. Папа також пригадав, що ці права мають за основу природне право, що вписане у серці кожної людини та присутнє у будь-якій культурі та цивілізації.

Далі Державний Секретар Ватикану, цитуючи документи ІІ Ватиканського Собору, наголосив, що Церква, силою Євангелія Ісуса Христа, звіщає людські права, визнає і позитивно оцінює динамізм, з яким їм у наш час повсюди сприяють. Після того кардинал зупинився детальніше над темою природного права, людської гідності, універсальності, індивідуальності та охороні тих прав, зокрема задумуючись над правом на життя та релігійну свободу.

За матеріалами: http://www.radiovaticana.org/