Православні та католики східного обряду відзначають 19 січня Богоявлення

16.01.2009

Богоявлення є завершальним празником різдвяно-новорічного циклу і є третім, після Різдва та Великодня, за значенням у християнському житті. Свято має й інші назви - Йордан, Водохреща.

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси назва - Богоявлення.

Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїну Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець - в голосі, Син Божий - у плоті, Дух Святий - у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року. Тому цього дня в усіх містах і селах у церквах святять воду. Обряди Водосвяття творилися сотні літ. Як сказано у книзі о. Ю. Катрія "Пізнай свій обряд", чин Водосвяття від XIII століття ставав щораз більше приближеним до теперішнього, а в період XIV-XVI ст. прийняв сучасну форму.

Посвячену на Водохреща воду вважають цілющою: її дають пити хворим, нею освячують храми, домівки і тварин. І досі науковці не можуть збагнути факту, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, ставків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Ця традиція зараз відновлюється, тому у багатьох селах та містах на Водохреща церемонія освячення води відбувається біля водойм. У місцевостях, де їх немає, освячують воду на церковних подвір'ях. Після водосвяття священик благословляє людей свяченою водою.

Напередодні Водохреща святкується третя Кутя, яку називають "голодною". Протягом усього дня віруючі нічого не їдять - постять. Сідають вечеряти, коли на небі вже засяє вечірня зоря.

За матеріалами: http://www.risu.org.ua/

Інтернет видання