Інтернет видання

Папа Пій ХІІ – захисник переслідуваної УГКЦ

10.10.2008

9 жовтня 2008 року Божого Святішим Отцем Венедиктом XVI у Ватикані, в соборі св.Петра, в підземеллях якого спочивають останки Папи Пія ХІІ, з нагоди 50-ої річниці його смерті, була відправлена Свята Літургія. Разом з Папою співслужило біля 60 кардиналів та понад 300 єпископів з різних країн, в тому числі і Владика Іриней Білик, ЧСВВ, Канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре. На Літургії було присутнє також численне духовенство і монашество, дипломатичний корпус та тисячі віруючих.

В своїй проповіді Святіший Отець Венедикт XVI нагадав, що Слуга Божий Папа Пій ХІІ понад 50 років служив Церкві, з яких біля 20 років з відвагою і терпеливістю як Папа.

Спочатку як Апостольський Нунцій в Німеччині Євгеній Пачеллі відразу побачив небезпеку потворної націонал-соціалістичної ідеології та її згубних антисемітських та антикатолицьких коренів. Потім як Державний секретар, був співпрацівником Пія ХІ в епоху тоталітаризму: фашистського, нацистського і комуністичного, який цей Папа засудив у своїх енцикліках: Non abbiamo bisogno, Mit brennender Sorge i Divini Redemptoris.

Коли в 1939р. він був обраний на Папу, то старався не допустити до війни. Коли розпочалася війна, він розпочав благодійну допомогу на захист переслідуваних, незалежно від їхньої релігії, національності чи політичних поглядів. В посланню по радіо на Різдво Христове в 1942р., говорячи про переслідуваних за своє походження, він виразно вказував на депортацію та знищення євреїв. Їхні представники неодноразово дякували йому за це.

«Нажаль в історичній полеміці про слугу Божого Пія ХІІ, не завжди об'єктивній, занедбано висвітлити всі аспекти його багатогранного понтифікату - сказав Венедикт XVI - Багато було його промов та послань до вчених, лікарів, представників найрізноманітніших професійних груп. Деякі з них до сьогоднішнього часу зберігають свою надзвичайну актуальність і на дальше є незаперечною точкою опори. Павло VI, який багато років був його вірним співпрацівником, показував його як ерудита, проникливого інтелектуаліста, відкритого на сучасні шляхи пошуку та культуру. За його твердженням він завжди відзначався принциповою та послідовною вірністю як людським раціональним засадам так і непорушній основі правд віри. Павло VI вважав його за провісника ІІ Ватиканського Собору.»

Венедикт XVI перерахував деякі енцикліки Пія ХІІ. В Mystici Corporis (1943) знаходимо теологічні засади для соборової Догматичної Конституції про Церкву. Divino afflante Spiritu (1943) свідчить про його відкритість на сучасні методи біблійних студій. Енцикліка Mediator Dei (1947) дала імпульс літургічному рухові. Для місії велике значення мали енцикліки Evangelii praecones (1951) i Fidei donum (1957). Справі місій Пій ХІІ надавав дуже велике значення вже від самого початку свого понтифікату, коли сам особисто висвятив 12 єпископів для місійних країн. Беатифікував і канонізував людей різних національностей, всіх верств населення та професій, в тому числі багато жінок. Показав людству Пречиту Діву Марію, як знак надії, проголошуючи в Святому Році 1950 догмат про Успіня ПДМ.

Протягом усього свого понтифікату, що випав у важкі роки ІІ світової війни та неспокійні повоєнні часи, невтомно турбувався про мир. Він написав 41 Енцикліку і багато послань на релігійно-суспільні теми.

Його окремою турботою була доля тих Церков, які зазнавали переслідування комуністичного режиму, зокрема доля УГКЦ. Українці відчували його любов, прихильність і захист. Папа Пій ХІІ згадував про переслідувану Церкву в численних проповідях та посланнях, видав 18 важливих документів, представляючи світові великі страждання переслідуваних Церков та засуджуючи жорстокість і несправедливість атеїстичного режиму.

Папа Пій ХІІ видав 2 Енцикліки у справі Східних Церков, в яких дуже прихильно висловився про УГКЦ. 1945 року, під час святкування 350-річчя Берестейської унії 1596 р., він видав Енцикліку з протестом проти переслідувань УГКЦ в Радянському Союзі. 1952 року вийшла Енцикліка до всіх Східних Церков, в якій Папа Пій ХІІ в особливий спосіб звертається до переслідуваних християн в Болгарії, Україні та Румунії.

Окремо підкреслено несправедливий засуд Українських Владик. У цій Енцикліці Пій ХІІ писав: «В особливий спосіб хочу згадати тих Єпископів Східного Обряду, що першими зазнали терпінь, горя і несправедливостей, захищаючи релігію. Їх вивезено в місто Київ, там їх віддали під суд і засудили на різні покарання; саме у місті Києві, як ми сказали, що колись був центром поширення християнства в тому регіоні. Деякі з них вже пішли на славну смерть і тому сподіваємось, що з місця своєї небесної слави вони із щирою любов'ю звертають свій погляд на дітей і товаришів по боротьбі і випрошують для них великої Божої допомоги».

1956 року Папа Пій ХІІ видав Апостольського листа до всіх Українських Владик з нагоди 1000-річчя хрещення святої княгині Ольги. У листі підкреслюється страждання та руїна колись квітучої Східної Церкви, але, одночасно, він закликає до надії: «Не втрачайте віри: Бог не дозволить з Себе насміхатись... майте віру, повторюю... Іноді Він затримується, випробовуючи віру, стійкість, витривалість та терпеливість Своїх слуг, але Він добрий і справедливий, бачить ваші сльози і чує ваші молитви...»

Слід згадати також, що Пій XII цікавився долею вояків дивізії «Галичина», врятувавши їх від примусової репатріації. За Папи Пія XII було створено українську католицьку митрополію в Канаді й у США та екзархати у Великобританії і Австралії. 

В архіві українського відділу Радіо Ватикану зберігається текст передачі з жовтня 1958 року під назвою «Папа Пій ХІІ і переслідувана Церква». Ця передача закінчувалась словами: «Святої пам'яті Пій ХІІ співчував з усіма переслідуваними, а, зокрема, з українцями, бо вони терплять найбільше і найдовше. Українці можуть бути певні, що в особі святої пам'яті Папи Пія ХІІ вони мали найкращого оборонця перед світом».

Після Святої Літургії Папа Венедикт XVI спустився до Ватиканського підземелля, щоб помолитися при гробі свого попередника Папи Пія ХІІ. Про його беатифікаційний процес він згадав у своїй проповіді: «Коли молимося про щасливий процес беатифікаційний (Слуги Божого) Пія ХІІ, потрібно пригадати, що святість була його ідеалом, якого пропонував усім.»


 

 

 

 

 

За матеріалами: http://www.canonic.org.ua/

Інтернет видання
comments powered by Disqus

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині. 

Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19). 

Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.

Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. 

Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут